ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ АНТРОПОНІМИ – НАЙВАЖЛИВІШІ СЛОВА В РОМАНАХ ЮРІЯ ВОВКА

Автор(и)

  • Анастасія Вегеш кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.1.(55).183-189

Ключові слова:

Юрій Вовк, антропосистема, ім’я, літературно-художній антропонім, прізвище, псевдонім, функції

Анотація

Різнобічне вивчення функційно-стилістичних можливостей літературно-художніх антропонімів, з’ясування їхньої ролі в процесі становлення національної антропосистеми та літературної мови – важливі проблеми в царині художньої ономастики. У літературно-художніх антропонімах закладені як ідейні, так і естетичні вподобання автора, тому їхній аналіз дає змогу одержати повну картину ідіостилю письменника та картину розвитку художньої антропоніміки. Найменування героїв романів Юрія Вовка ще не були предметом досліджень ономастів, цим якраз
і зумовлена актуальність нашої розвідки. 
Метою нашого дослідження є аналіз літературно-художніх антропонімів, що функціонують у ретророманах «Доки смерть не розлучить нас», «Пам’ять крові», «Передбачення Курта Зіберта» Юрія Вовка. Завдання – описати літературно-художні антропоніми, розкрити їхнє значення, довести, що вони є найважливішими компонентами романів, бо за найменуванням персонажа можна визначити його походження, характер, зовнішність, емоційний стан тощо. Доведено, що літературно-художні антропоніми із романів Ю. Вовка відображають реальний антропонімікон волинян, але в тексті вони виконують найрізноманітніші функції. З’ясовано мотиви творення псевдонімів вояків УПА. Звернено увагу на взаємодію та поєднання багатьох найменувань, їхню властивість доповнювати одне одного, а також на протистояння назв героїв із протилежних систем. Імена відомих людей набувають стилістичного значення, іноді стають символами, містять низку асоціацій. У романах Ю. Вовка літературно-художні антропоніми є не просто знаками ідентифікації, вони стають найважливішими словами, бо завдяки доантропонімній семантиці, авторській характеристиці та базовим конотаціям формується образ. Власні назви персонажів – мовні одиниці, які відображають творче мислення письменника та особливості його стилю. Проведене дослідження дає право стверджувати, що серед широкого спектру виражальних засобів у художніх творах важливе місце належить літературним онімам.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-29