ФОЛЬКЛОРИСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ КСЕНОФОНТА СОСЕНКА ЯК ІДЕЙНО-ХУДОЖНЄ ПІДҐРУНТЯ ПОЕТИЧНОГО СВІТУ ІГОРЯ КАЛИНЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.1.(55).93-100Ключові слова:
І. Калинець, К. Сосенко, фольклористика, автор, поезія, образ, художній світ, взаємодія фольклору та літературиАнотація
У статті окреслено проблему фольклоризму як ідеологічного коду в українській літературі періоду шістдесятництва, зокрема акцентовано на функції елементів знакової мови народнопісенної творчості в авторських текстах як вираження самобутності української мистецької думки в умовах цензури та заборон. Фольклористичну концепцію Ксенофонта Сосенка – єдиного в Україні представника Віденської католицької культурно-історичної школи
осмислено як ідейно-художнє підґрунтя поетичного світу львівського поета-шістдесятника Ігоря Калинця. Спроба такого зіставного аналізу наукової системи та художнього світу поета в українській фольклористиці здійснюється вперше, що становить новизну запропонованого дослідження.
Серед широкого спектру наукових підходів, що були вироблені представниками Віденської школи, основна увага зосереджена на філологічному методі, ключова роль якого полягала в можливості відтворити прадавні часові пласти певної національної спільноти за допомогою фольклорних текстів, що було важливим у випадках відсутності інших історичних джерел. Наукові ідеї К.Сосенка – проблеми космогонії, праукраїнської міфології, праісторизму, які вчений досліджував на основі фольклорних текстів, що за походженням належать до дохристиянського періоду української на
ціональної історії (переважно календарно-обрядового циклу), – проєктуються на художній світ галицького письменника. При аналізі поетичного доробку автора основний акцент зроблено на ранніх збірках «Вогонь Купала», «Відчинення вертепу» та «Спогад про світ» з першого періоду творчості – до арешту, а також на «Світогляд Святовита», «Дванадцята сумна книжка», «Тринадцять алогій» з невольничого періоду. При цьому на різних рівнях текстової структури: художньо-образному, текстуальному, композиційному та ін. простежується вплив ідей К.Сосенка на літературно-мистецькі погляди І.Калинця, його художньо-поетичний світ.
У висновках автори підтверджують власну гіпотезу про те, що наукова концепція К.Сосенка може вважатися смисловим шифром поетичного доробку І.Калинця та цілісною інтерпретативною системою до його творів, залучення якої дає змогу пролити світло на складні для розуміння образи чи мотиви його текстів. Такий підхід також пропонує нові шляхи до вивчення сфери психології творчості, проблеми впливів на художню літературу та авторського само вираження