ТВОРЧІСТЬ ЛЮБОМИРА ФЕЛДЕКА У ВИМІРІ ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

Анотація

У статті простежується творчий доробок Любомира Фелдека (нар. 1936), відомого словацького поета, перекладача, есеїста, що понад пів століття заповнює свою яскраву сторінку в літописі українсько-словацьких літературних взаємин. Особливо плідною є діяльність Любомира Фелдека у вимірі художнього перекладу. Вагому нішу тут посідають його перетлумачення з української поезії. Л.Фелдек переклав, зокрема, хрестоматійні твори української літератури («Каменярі» І.Франка та ін.), вірші Б.-І.Антонича («Зачарований поганин», 1976), В.Коротича («Дзеркало», 1980), вибрані поезії Б.Олійника («Заклинання вогню», 1982), спричинився до появи словацькомовної антології творів українських поетів-шістдесятників «Чистими руками» (1982), презентував словацьким читачам збірку перекладів «Повій, вітре, на Вкраїну» (2022). Його перу належить також унікальна книжка есеїв «З мови на мову» (1977), в якій ділиться секретами перекладацької майстерності, ілюструючи сказане прикладами з власної творчої робітні.
Як непересічна постать словацької культури, обдарований поет, Л. Фелдек завжди перебував у полі зору вітчизняних перекладачів. Українською його вірші перетлумачили такі відомі митці, як В. Симоненко («Незнайомі», «Монограми», «Кашка»), Д. Павличко (добірка в «Антології словацької поезії ХХ століття», 1997), Д. Кремінь (добірка в 16 випуску серії «Між Карпатами і Татрами», 2011), Р.Лубківський (у низці власних видань перекладів), україністи Словаччини П.Мурашко («Фотограф»), М. Дробняк («Вдома»…), С. Гостиняк («Смерть звичайної людини»…), С.Макара («Шукаю себе»…) та ін. Поезія Л. Фелдека в українському перетлумаченні міститься і в антології «Веселка Татр» (1982). Цікаво, що окремі вірші Л.Фелдека мають по кілька перетлумачень українською, до прикладу «Сонет про птаха чатака» (Д. Павличко – Д. Кремінь), «Шансон на честь неділі» (Р. Лубківський – Д. Кремінь). Цей багатий матеріал давно потребує систематизації та чекає на вдумливого, небайдужого інтерпретатора-компаративіста.
У статті наголошується на місії Любомира Фелдека в українсько-словацькому літературному діалозі, зокрема в царині художнього перекладу, аналізуються знакові твори митця в українських перетлумаченнях, робиться висновок, що творча спадщина Л.Фелдека заслуговує на окреме книжкове видання в Україні.