ПОВІСТЬ ОЛЕКСАНДРА МИХЕДА «КОТИК, ПІВНИК, ШАФКА» ЯК ФОЛЬКЛОРНИЙ МЕТАТЕКСТ

Автор(и)

  • Наталія Мельник кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Криворізького державного педагогічного університету, Кривий Ріг, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.1.(55).108-114

Ключові слова:

Олександр Михед, фольклор, казка, текст, повість, війна

Анотація

У статті досліджуються проблеми фольклоризму повісті Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка», присвяченій трагічним подіям початку повномасштабної російсько-української війни. Фольклорний текст у творі виконує не лише сюжетотворчі функції, визначає хід оповіді, але й створює атмосферу довіри до сказаного, посилює емоційний вплив на читача-носія національної культури, викликає глибинні асоціації. Ідейний зміст оприявлено через зв’язок образної системи з фольклорними архетипами, проілюстровано крізь призму національних ідеалів, традиційних моральних норм, закарбованих у народній творчості. Події у творі осмислено з позицій традиційної народної моралі, збереженої у фольклорній пам’яті. Саме зв’язок із світоглядною матрицею минулих поколінь українців дає сили персонажам твору вижити в неймовірно тяжких умо
вах війни, не схибити у виборі, зберегти людяність. У текст повісті гармонійно вплетено зразки народних лічилок, спогадів, оповідей про Велику війну, голосінь. Усі події відображено крізь призму національного світогляду, історичної пам’яті. Сучасне осмислюється як логічне продо
вження минулого досвіду поколінь українців.
Казкові персонажі твору (Котик, Півник, Шафка) діють за законами чарівного світу й допомагають добрим людям у біді, рятують від зла. Традиційні образи, відомі з народних чарівних казок та казок про тварин, у повісті набувають нових рис, відповідно до логіки оповіді. Художні трансформації образів фольклорних героїв у літературному тексті свідчать про факт творення авторського міфу, який допомагає читачеві піднятися над абсурдністю сучасної війни, вистояти під тягарем випробувань, зберегти ментальне здоров’я.
Використання елементів народної казки (традиційна композиція, алегоричність, філософічність тексту, персоніфікація предметів побуту, тварин, надання їм чарівних властивостей, стиль оповіді, дидактизм, оптимістичне завершення твору) не лише «пом’якшують» сприйняття трагічних подій, асоціативно пов’язують читача зі світом дитинства, але й сприяють утвердженню ідеї перемоги добра над злом, віри в дива, попри все.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-29

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика