«МАРУСЯ ЧУРАЙ» ЛІНИ КОСТЕНКО ЯК ІНТЕРМЕДІАЛЬНИЙ ТЕКСТ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Автор(и)

  • Надія Павлюк кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української та зарубіжної літе ратур, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна
  • Катерина Шпілєвая здобувач вищої освіти 1 курсу 2-го (магістерського) рівня навчання, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.1.(55).121-127

Ключові слова:

Ліна Костенко, «Маруся Чурай», інтермедіальність, інтерсеміотика, історичний роман у віршах, пісня

Анотація

У статті розглянуто історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» у ракурсі сучасних інтермедіальних студій. На тлі теоретичних напрацювань Л. Горболіс, В. Просалової, С. Кочерги, О. Вісич окреслено інтермедіальність як тип внутрішньотекстових зв’язків і як принцип творення поліхудожнього культурного простору, розмежовано поняття інтертекстуальності, інтермедіальності та інтерсеміотики. Показано, що попри значну увагу до жанрово-стильової моделі, історіософського, пісенного та лінгвокультурного вимірів «Марусі Чурай», інтермедіальні параметри твору переважно окреслювалися побіжно й потребують окремого цілісного аналізу.
У межах запропонованого підходу роман аналізується через чотири складові інтермедіальної організації: інтермедіальний елемент, інтермедіальний герой, інтермедіальна композиція, інтермедіальний жанр. Виявлено систему інтермедіальних елементів, що поєднують словесний, музичний, візуальний та обрядовий коди (сцена суду, вихід полку, київський епізод, фінальне «виходження» пісні в народний простір). Окреслено постаті Марусі Чурай, мандрівного дяка й діда Галерника як інтермедіальних героїв, у яких перехрещуються уснопоетична, письмова, музична та речова пам’ять. Показано монтажно-сценічний характер побудови роману (суд, батальні сцени, духовна подорож, «музей» поневолення, облога міста, пасхальний фінал) і роль пісні як окремого медіуму, що поєднує епічний, ліричний і драматичний рівні. Визначено, що структурна організація тексту спирається на поєднання епосу, лірики й драми із народнопісенними чинниками, а історичний досвід репрезентовано через взаємодію словесного, музичного, візуального й обрядового кодів. У дослідженні застосовано інтермедіальний аналіз у поєднанні зі структурно-поетикальним, наративним, інтертекстуальним та інтерсеміотичним підходами, що дає змогу розглядати роман у контексті української історичної пам’яті та уснопоетичної традиції. Зроблено висновок про історичний роман у віршах «Маруся Чурай» як інтермедіальний жанровий конструкт і один із ключових інтермедіальних текстів української літератури.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-29

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика