КОНЦЕПТ «ДЗЕРКАЛО» В ОПОВІДАННЯХ КОРНЕЛІЯ ІРОДА (ЗБІРКА «ВІД СЬОГОДНІ ДО ЗАВТРА»)

Автор(и)

  • Оксана Тиховська доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української літератури Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).70-76

Ключові слова:

сучасна українська література Румунії, Корнелій Ірод, символ, образ-характер, метафора, психологізм, архетип Тіні

Анотація

Мета статті – проаналізувати символічне підґрунтя концепту «дзеркало» в оповіданнях Корнелія Ірода, які увійшли до збірки «Від сьогодні до завтра» (2014), простежити специфіку метафор, розглянути психологізм цих творів. Письменник, моделюючи певні життєві ситуації, дає змогу героям творів побачити себе ніби в кривому дзеркалі, а мовою психоаналізу, побачити свою Тінь, друге я, існування якого людина не завжди готова визнати. Метафоричне дзеркало і його вплив на світосприйняття героїв – наскрізний мотив проаналізованих оповідань Корнелія Ірода. В оповіданнях «Дзеркало», «Дорога», «Надгробна фотографія», «Рябушка», «Безсмертя», «Портрет», «Вдячність» концепт «дзеркало» відіграє ключову роль, допомагає читачеві заглибитися у внутрішній світ героїв, побачити обриси архетипу Тіні, відкриває правду, руйнує стереотипи та мрії, звичний уклад життя, завдає болю. В оповіданні «Дзеркало» жебрак Мануеле крізь призму картини «Таємна вечеря» бачить розщеплення свого «Я», зумовлене відтворенням рис його обличчя в образах персонажів-антагоністів – Ісуса Христа та Іуди. Як дзеркало можемо інтерпретувати процес творчості
геніального художника Леонардо да Вінчі. В оповіданні «Дорога» дзеркалом для професора Павела Бондара стає розбита сільська дорога, болото і ніч, саме там йому вдається побачити свою Тінь – безвольного чоловіка, яким вміло маніпулює хитра жінка. В оповіданні «Надгробна фотографія» функцію дзеркала виконує світлина, на якій поєднано образи молодого чоловіка та старенької дружини, оскільки зв’язок між ними обірвався понад сорок років тому. Відтак, головна героїня Ниця Паламарева бачить себе на тій фотографії як у дзеркалі часу, усвідомлює, що постаріла і минуле
не повернути. Дзеркалом ілюзій та марних сподівань в оповіданні «Вдячність» постає спадок, який зробив видимою темну сторону особистості Антона, став причиною його розгульного життя й цирозу печінки. В оповіданні «Рябушка» метафоричним дзеркалом, у якому відображаються моральні та духовні якості головного героя Тодера Жабена, є рябакобила Зірка. Символічний образ кривого дзеркала постає в оповіданні «Безсмертя»: химерні фантазії головного героя про подорожі зі швидкістю світла й життя в межах різних історичних епох розбиваються об реалії дійсності (аварію на підприємстві). В оповіданні «Портрет» функцію кривого і водночас «пророчого» дзеркала виконує портрет професора
Мирона, який віщує несправедливе звинувачення у зраді та ув’язнення вченого. Крізь призму концепту «дзеркало» можуть бути проаналізовані й інші твори Корнелія Ірода.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-31

Як цитувати

Тиховська, О. . (2026). КОНЦЕПТ «ДЗЕРКАЛО» В ОПОВІДАННЯХ КОРНЕЛІЯ ІРОДА (ЗБІРКА «ВІД СЬОГОДНІ ДО ЗАВТРА»). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія, 2(56), 70–76. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).70-76

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика