ВОЛОДИМИР БІРЧАК ЯК ІСТОРИК ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).91-97Ключові слова:
Володимир Бірчак, історія літератури Закарпаття, національне письменство, методологія дослідженняАнотація
У статті досліджено літературознавчі погляди молодомузівця Володимира Бірчака (1881–1952), що оприявлені в його науковій історико-літературній праці «Літературні стремління Підкарпатської Руси» (1921). Важливим завданням публікації є аналіз історико-літературної праці Володимира Бірчака «Літературні стремління Під карпатської Руси» крізь призму її цінності для сучасного українського літературознавства. Як результати дослідження
можна сприймати судження і доводи, задекларовані в статті про те, що досі маловідома праця молодомузівця Володимира Бірчака зберігає свою актуальність та важливість принаймні у двох аспектах: по-перше, вона розкриває історію українського письменства на теренах Закарпаття від давнини до перших десятиліть ХХ століття, а також аналізує творчість у літпроцесі незнаних чи невідомих письменників та літераторів краю; по-друге, вона органічно вписується до загальноукраїнського національного літературно-духовного явища, що не тільки збагачує його іменами творців
художніх цінностей, а й робить його більш повнішим та цілісним. Звідси й новизна цього дослідження: об’єктивно проаналізовано літературознавчу працю Володимира Бірчака «Літературні стремління Підкарпатської Руси», що впродовж тривалого часу знаходилася в нашій науці про літературу у вимушеному забутті, як і її автор. Визначено її місце і роль у вивченні закарпатської гілки українського національного письменства. З’ясовано особливості й методологічні підходи Володимира Бірчака в осмисленні багатого художнього матеріалу та його аналізу. Доведено важливість літера
турознавчої студії в історії української літератури.
