АВТОРСЬКІ НЕОЛОГІЗМИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМУВАННЯ ІДІОСТИЛЮ ПИСЬМЕННИКА

Анотація

Стаття присвячена розгляду індивідуально-авторської номінації як важливого семантико-стилістичного засобу формування індивідуального стилю письменника. Дослідження здійснено на матеріалі творчості сучасного українського письменника Валерія Шевчука. Оскільки мовостиль письменника поки що ґрунтовно не вивчено, наше дослідження, присвячене аналізу ідіостилю письменника, естетичної ваги авторських неологізмів у художньому тексті, є актуальним.
Матеріалом для дослідження послужив роман Валерія Шевчука «Три листки за вікном». Авторський неолексикон становлять іменникові, прикметникові, дієслівні та прислівникові новотвори. Активністю вживання та естетичною вагою характеризуються прикметникові авторські інновації, які й були предметом аналізу.
Мета статті полягала у здійсненні аналізу семантики і творення прикметникових індивідуально-авторських неологізмів у романі «Три листки за вікном», розгляді їх функціювання в тексті та роль у формуванні письменницького ідіостилю. Для реалізації зазначеної мети було поставлено такі завдання: виявити авторські неологізми в романі «Три листки за вікном» та звірити їх наявність у лексикографічних джерелах української мови; укласти картотеку прикметникових авторських новотворів; описати їх семантику та творення; простежити функціювання авторських неолексем
в художньому дискурсі письменника; окреслити їх роль у формуванні письменницького ідіостилю.
У романі «Три листки за вікном» засвідчено вживання різноманітних за семантикою прикметникових авторських неологізмів, які об’єднано в декілька тематичних груп. Найбільш чисельними є групи новотворів-прикметників, які характеризують персонажів художнього твору, зокрема їх зовнішність, внутрішні якості, психологічний стан. У прозі В. Шевчука зафіксовано чисельну групу авторських інновацій, які характеризують абстрактні назви, (емоції, емоційний стан персонажа, мовленнєві та мисленнєві процеси, результат певних дій, процесів і т. ін.).
В індивідуально-авторській деривації Валерія Шевчука провідними способами творення прикметникових новотворів є складання і суфіксація. У результаті аналізу дериваційної структури авторських прикметникових інновацій з’ясовано, що більшість цих неолексем (майже 90%) є складними й утворені вони переважно основоскладанням.
Встановлено, що у творах Валерія Шевчука індивідуально-авторські прикметники-новотвори, крім зображальної, виконують оцінну та емоційно-експресивну роль. З’ясовано, що прикметникові авторські неологізми виступають виразним засобом формування письменницького ідіостилю, засвідчують його самобутність й оригінальність.