КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЗЛА В РЕТРОДЕТЕКТИВНОМУ ДИСКУРСІ Б. КОЛОМІЙЧУКА: ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКІ МОДУСИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).105-114Ключові слова:
лінгвофілософський модус, концептуалізація зла, ретродетектив, Богдан Коломійчук, онтологічний модус, екзистенційний модус, аксіологічний модусАнотація
У статті здійснено комплексне лінгвофілософське дослідження особливостей вербалізації та структурування категорії зла в сучасній українській ретродетективній прозі. Актуальність наукової розвідки зумовлена потребою переосмислення історичного минулого крізь призму деколонізаційних процесів, відновлення національної пам’яті та деконструкції нав’язаних імперських наративів. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й окреслити лінгвофілософські модуси концептуалізації зла в ретродетективних романах Богдана Коломійчука «Готель “Велика Пруссія”», «Експрес до Ґаліції», «300 миль на схід».
Доведено, що категорія модусу в ідіостилі письменника безпосередньо корелює з поняттям філософської субстанції як внутрішньої єдності різноманітних проявів буття. Онтологічний вимір зла фіксується через матеріальну деструкцію та пейоративне кодування локацій (від «пекельних кімнат» до «смердючих склепів»), де навколишній геопростір і сили природи наділяються агресивною інтенційністю вбивці. Екзистенційний рівень вербалізує втрату людиною внутрішньої свободи під тиском обставин, які трансформують особистість у ситуативно мінливу матрицю поведінкових моделей і викликають соматичні реакції страху перед тотальним хаосом. Аксіологічний модус реалізує оцінну функцію мови через виокремлення етико-деонтологічного, соціально-політичного та антропоцентричного рівнів, де ідеологічне насильство та дипломатична підступність прирівнюються до злочинного свавілля. Зроблено висновки про те, що філософська модель зла в дискурсі Богдана Коломійчука є складним метафізичним та антропологічним феноменом, який синтезує історичний фаталізм та індивідуальну відповідальність особистості. Зло в трилогії не має абстрактного демонічного обличчя, а втілюється у звичайних людях, які відмовляються мислити критично та виявляють конформізм на тлі масштабних геополітичних зсувів. Загалом осмислення минулого через реконструйовану модель зла може слугувати важливим інструментом деколонізації мислення та відновлення історичної справедливості.