СЕМАНТИЧНА БАГАТОЗНАЧНІСТЬ І ПОЛІСЕМІЯ НІМЕЦЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ФАХОВОЇ ЛЕКСИКИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).115-120Ключові слова:
полісемія, семантична багатозначність, військова термінологія, німецька мова, військовий дискурс, спеціалізація значення, метафоризація, контекстуальна варіативність, терміносистемаАнотація
Статтю присвячено дослідженню семантичної багатозначності та полісемії німецької військової фахової лексики як складної підсистеми національної мови. На основі положень сучасної лексичної семантики, теорії термінології, когнітивної семантики та функціональної граматики проаналізовано механізми формування й функціонування багатозначності у військовому дискурсі. Встановлено, що полісемія в межах військової терміносистеми має
системний характер і зумовлюється історичними, функціональними, когнітивними та дискурсивними чинниками.
Особливу увагу приділено семантичним процесам спеціалізації, генералізації, метафоризації, словотвірної конкретизації та контекстуальної актуалізації значення. У межах когнітивного підходу доведено, що багатозначні військові терміни організовані за радіальним принципом із прототипним ядром і периферійними значеннями. Корпусний аналіз засвідчив ієрархію полісемічних одиниць за частотністю та підтвердив взаємозв’язок між частотою вживання й рівнем семантичної варіативності. Визначено роль колокаційної стабільності та жанрової диференціації у процесах семантичної конкретизації термінів.
Здійснено розмежування загальномовної та внутрішньотермінологічної полісемії, визначено ступені семантичної диференціації ключових лексем (Angriff, Operation, Führung, Stellung, Einsatz, Front тощо). Виявлено активну міждискурсивну міграцію військових термінів і їхню здатність інтегруватися в політичний, економічний та медійний дискурс. Окреслено роль словотвірної деривації у зниженні потенційної неоднозначності та підтриманні ієрархічної впорядкованості терміносистеми. Доведено, що багатозначність не порушує термінологічної точності, а забезпечує
концептуальну гнучкість, адаптивність і комунікативну ефективність військової фахової мови в умовах трансформації сучасного безпекового середовища. Наголошено на перспективності міждисциплінарного підходу до вивчення військової термінології з урахуванням динаміки мовних і соціокультурних змін та процесів глобалізації. Отримані результати поглиблюють теоретичне розуміння природи військової терміносистеми та можуть бути використані в подальших лінгвістичних і перекладознавчих дослідженнях.
