ІНДИВІДУАЛЬНІ АВТОНОМЕРИ З ВЕРБАЛЬНИМ КОМПОНЕНТОМ В АСПЕКТІ КОДУВАННЯ Й ДЕКОДУВАННЯ

Автор(и)

  • Людмила П. Дядечко доктор філологічних наук, професор кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
  • Данило Аляб’єв здобувач вищої освіти 2 курсу 2-го (магістерського) рівня навчання, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).157-164

Ключові слова:

полікодовість, мова міста, мова воєнної доби, мовна гра, семіотика, лінгвокультурологія, когнітивістика, українська та загальна ономастика

Анотація

Демократизація українського суспільства сприяє динамічному розвитку мови, зокрема її ономастикону, де з 2007 р. з’явилася нова, ще не досліджена в науці зона – індивідуальні номери для автотранспорту, що містять вербальний компонент (ВІАН). Ставши масовим явищем в останні два роки, вони викликають зацікавлення учасників дорожнього руху та заслуговують на увагу лінгвістів як інновація, що є виразником креативної комунікативної діяльності індивіда, яка активно вивчається в лінгвістиці. Сказане обумовлює актуальність і новизну статті, мета якої полягає в розкритті механізмів утворення ВІАН та їх подальшого тлумачення. Для досягнення цієї мети вирішувались такі завдання: 1) з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні фактори, що впливають на ВІАН; 2) описати типи задіяних кодів та їх поєднань; 3) обґрунтувати варіативність тлумачень ВІАН; 4) уточнити поняття полікодовості.
Аналіз понад 1000 ВІАН свідчить про сильний вплив об’єктивного чинника, бо унікальність номера, габарити і обмежена кількість символів, нормативна лексика є вимогою Держстандарту. Це змушує номінаторів шукати інакших способів відображення їх задуму, наприклад, персоніфікувати машину своїм ім’ям, яке може бути вже зареєстрованим.
Так полікодовість стала основною рисою описаної зони номінації, що виражається в залученні: 1) різних мовних кодів (еквівалентів слова в інших мовах та їх субстандартах, пор. укр. АДВОКАТ і нім. ADVOKAT); 2) різних буквено-графічних кодів (слів, транслітерованих літерами іншої абетки: MARIYKA); 3) різних функціонально-графічних кодів (надання буквам невластивих їм числових значень або числам – буквених: MAR11KA ‘Марійка’); 4) позначень із наукових, фінансових та под. знакових систем: С2Н5ОН – хімічна формула спирту; 5) поєднань вербального й невербального кодів (за рахунок включення малюнка, декорування «пустими» цифрами чи буквами: див. рамкове І при імені Олег – IOЛЕГI).
Пошуки унікального тексту на номері перетворюються не лише на мовну гру, а на гру в її прямому значенні (пор. ребусні написи). Стає мовною/звичайною грою і процес декодування ВІАН, яке необхідно здійснювати, як було доведено, насамперед з урахуванням усього полікодового тексту.
Одним із результатів дослідження стало уточнення лінгвосеміотичного поняття полікодового тексту, зокрема, до складу його невербальних компонентів були введені артефакти.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-31

Як цитувати

П. Дядечко, Л. ., & Аляб’єв, Д. . (2026). ІНДИВІДУАЛЬНІ АВТОНОМЕРИ З ВЕРБАЛЬНИМ КОМПОНЕНТОМ В АСПЕКТІ КОДУВАННЯ Й ДЕКОДУВАННЯ. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія, 2(56), 157–164. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).157-164