ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ПРАВА ЛЮДИНИ В АНАЛІТИЧНИХ ЗВІТАХ ПРАВОЗАХИСНИХ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).172-178Ключові слова:
права людини, дискурс-аналіз, аналітичні звіти, мовна репрезентація, аргументативні стратегіїАнотація
У статті охарактеризовано вербалізацію поняття ПРАВА ЛЮДИНИ в аналітичних звітах неурядових
організацій, що займаються захистом та підвищенням обізнаності суспільства про порушення прав людини у всьому
світі. Закцентовано на зростаючій важливості роботи таких організацій, а також їх дискурсивних та аргументативних
стратегіях привернення уваги громадськості до зростаючих проблем. На основі аналізу джерельної бази доведено,
що наукові підходи, присвячені особливостям правового дискурсу та вербалізації понять, які стосуються людської діяльності, є актуальними. Водночас звітність неурядових організацій рідко ставала об’єктом наукового аналізу, що й зумовило мету цього дослідження. За допомогою критичного дискурс-аналізу та лексико-семантичного аналізу розкрито, як лексичний вибір конструює та репрезентує порушення прав людини з метою інформування громадськості та просування правозахисної діяльності.
Спираючись на зміст текстів неурядових організацій, опублікованих Amnesty International та Human Rights Watch, авторка визначила основні та периферійні лексичні засоби, які використовуються для розгляду прав людини.
Проаналізовано лексикографічні визначення ключових термінів дослідження: «права», «права людини» та окреслено
їх роль у риториці, що використовується неурядовими організаціями. Зосереджено увагу на лексемах, що виражають
нехтування (нерівність, жорстоке поводження тощо), порушення (репресії, переслідування, зловживання тощо), осно
вні групи (жертви та правопорушники). Проаналізовано окремі лексичні одиниці, зокрема «драконівський», «апарте
їд», «маргіналізація», що активно функціонують у цьому дискурсі, розширюючи сферу вербалізації ПРАВ ЛЮДИНИ.
Авторка вказала різницю в репрезентації концепту в офіційному юридичному дискурсі, який, зазвичай, є нейтральним
та абстрактним, та у звітах неурядових організацій, що використовують емоційно забарвлену лексику для розуміння
прав людини. У висновку узагальнено результати дослідження та окреслено потенційну педагогічну доцільність ви
користання опрацьованих матеріалів на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням.