ХРОНІКА ДАЛІМИЛА В ОНОМАСТИЧНОМУ ТА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОМУ ВИМІРІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2026.2.(56).196-202Ключові слова:
антропонімія, власна особова назва, старочеська мова, Хроніка Далімила, слов’янські імена, християнські імена, германські імена, запозичення, антропонімічний дуалізмАнотація
Статтю присвячено аналізу антропонімного матеріалу Хроніки Далімила, одного з найдавніших творів, написаних старочеською мовою. На відміну від попередніх збережених пам’яток, створених переважно латинською мовою, ця хроніка фіксує живу народну мовну практику, що робить її особливо цінним джерелом для ономастичних досліджень і реконструкції середньовічних моделей іменування. Метою роботи є з’ясування походження, структурних типів і функціонування власних особових імен, засвідчених у тексті пам’ятки XIV століття, простеження динаміки
проникнення й закріплення іншомовних антропонімів у чеському мовному середовищі доби середньовіччя. Хроніка розглядається не лише як історичний чи художній текст, а як репрезентативний лінгвокультурний документ, що відображає реальні моделі ідентифікації особи. У статті застосовано описовий, статистичний і порівняльно-історичний методи аналізу, що дозволило встановити співвідношення автохтонних слов’янських, християнських і германських антропонімів та виявити тенденції їх поширення. Результати дослідження засвідчують домінування слов’янських імен
у ранніх хронологічних шарах тексту, поступове зростання частки германських антропонімів унаслідок політичних і культурних контактів із німецьким середовищем, а також відносно повільну інтеграцію християнських імен у систему повсякденного іменування. Особливу увагу приділено явищу антропонімійного дуалізму, що проявляється у паралельному функціонуванні традиційних язичницьких і канонічних імен. Проаналізовано способи адаптації запозичених антропонімів у старочеській мові, серед яких чільне місце посідають асимілятивні запозичення, пов’язані з фонетичною, графічною та словотвірною інтеграцією іншомовних назв. Дослідження демонструє, що антропонімія Хроніки Далімила відображає перехідний етап розвитку чеської іменної системи, у якій християнізація співіснує з тривалістю автохтонної традиції іменування. Отримані результати можуть бути використані у студіях зі слов’янської ономастики, історії мови, медієвістики та викладання історико-лінгвістичних дисциплін у закладах вищої освіти.
