ПРАГМАТИЧНИЙ ЕФЕКТ ВИБОРУ СТРАТЕГІЙ ПЕРЕКЛАДУ ГУМОРУ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Анотація

Пропонована стаття присвячена комплексному дослідженню прагматичного ефекту вибору стратегій
перекладу гумору в художньому тексті на матеріалі роману жанру фентезі Т. Пратчетта та Н. Ґеймана «Добрі пе
редвісники» та його українськомовного перекладу. Проблема адекватного відтворення комічного залишається одним
із найскладніших викликів у сучасному перекладознавстві. Гумор як лінгвоестетична категорія глибоко вкорінений
у культурний і соціальний контексти, тому його переклад вимагає не лише точного відтворення передачі предметно
логічного змісту, але й збереження емоційного та прагматичного потенціалу оригіналу. Реципієнт цільового тексту має
відчути прагматичний вплив, функціонально тотожний реакції читача першотвору. Актуальність дослідження зумов
лена потребою вивчення механізмів вибору перекладацьких стратегій для забезпечення такої еквівалентності. Метою
розвідки є аналіз ефективності стратегій, що були застосовані для відтворення гумору, іронії та сатири в українському
перекладі роману. Під час дослідження було використано комплекс методів: суцільної вибірки, контекстуального, пере
кладознавчого, порівняльного та кількісного аналізів. У статті схарактеризовано п’ять ключових стратегій перекладу
комічного: повний переклад, антонімічний переклад, культурно-ситуативну заміну, розширення вихідного висловлен
ня та додавання семантичних компонентів. Доведено, що повний переклад є найбільш надійним інструментом збе
реження комічного ефекту за умови збігу соціокультурних пресупозицій обох мов. Натомість культурно-ситуативна
заміна виступає найдієвішою стратегією подолання міжкультурних лакун, забезпечуючи повноцінну адаптацію. Ан
тонімічний переклад визнано оптимальним для збереження іронічної тональності у випадках структурної асиметрії.
Окрему увагу приділено відтворенню промовистих власних назв та алюзій, що вимагають філігранного балансування
між збереженням фонетичної оболонки та прагматичною виразністю імпліцитного змісту. Авторка доходить висновку,
що вибір перекладацької стратегії безпосередньо детермінує прагматичну успішність тексту перекладу. Жодна зі стра
тегій не є абсолютно універсальною, їхня релевантність залежить від природи комічного, густоти культурних маркерів
та інтенцій перекладача. Перспективи подальших наукових пошуків вбачаються у вивченні прагматики гумору в інших
літературних жанрах та застосуванні рецептивного підходу до оцінки якості перекладу.