МОВОТВОРЧІСТЬ ЛІТОПИСНОГО ДИСКУРСУ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ “ЛІТОПИСУ СІРОГО ОРДЕНУ” П. ДЕРЕВ’ЯНКА: МІЖ ІСТОРИЧНОЮ СТИЛІЗАЦІЄЮ ТА АВТОРСЬКОЮ ІННОВАЦІЄЮ

Анотація

Статтю присвячено комплексному дослідженню мовотворчості літописного дискурсу в художньому тексті трилогії Павла Дерев’янка «Літопис сірого ордену», що розглядається як результат взаємодії історичної стилі зації та авторської інновації. Актуальність дослідження зумовлена посиленням інтересу сучасної лінгвістики до когнітивно-дискурсивного аналізу художніх текстів, а також недостатньою систематизацією мовних механізмів відтворення літописної моделі світу в сучасній українській прозі, зокрема в межах жанрових модифікацій темного фентезі та альтернативної історії.
Метою статті є виявлення та опис основних мовних, стилістичних і дискурсивних засобів, за допомогою яких у художньому тексті моделюється ефект історичної достовірності, формується ілюзія літописного письма та конструюється цілісна авторська картина світу. Для досягнення поставленої мети використано методи дискурс-аналізу, лексико-семантичного, контекстуального, стилістичного та когнітивного аналізу, що дає змогу розглядати художній текст як складне когнітивно-комунікативне утворення, занурене в ширший культурно-історичний контекст.
У ході дослідження встановлено, що літописний дискурс у творі Павла Дерев’янка не зводиться до механічного відтворення мовних моделей давнього літописання, а функціонує як стилістично трансформований художній конструкт, інтегрований у сучасний наратив. Проаналізовано роль архаїзованої лексики, літописних формул, сакралізованих номінацій, міфонімів, хронотопних і наративних маркерів, які в поєднанні з неологізмами, іншомовними вкрапленнями та авторськими семантичними зсувами формують індивідуально-авторський ідіостиль.
Доведено, що мовотворчість письменника спрямована не лише на стилізацію історичного письма, а й на активне моделювання альтернативної історичної реальності, у межах якої художньо осмислюються проблеми пам’яті, влади, відповідальності, вибору та колективної ідентичності. Зроблено висновок, що аналіз літописного дискурсу є продуктивним інструментом дослідження художнього тексту, оскільки дозволяє інтегрувати лінгвістичний, когнітивний та культурологічний аспекти інтерпретації в єдину аналітичну модель.