ВІДДІЄСЛІВНІ НАЗВИ ОСІБ У СЛОВАЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.1.(41).18-24Ключові слова:
Атрибутивна назва, аґентивна назва, словотворчий суфікс, назва особи, твірна основаАнотація
У статті розглядається творення віддієслівних атрибутивних та аґентивних назв осіб у словацькій та українській мовах. У розвідці показано механізм творення атрибутивних та аґентивних назв осіб праслов’янськими суфіксами, а також визначені продуктивні та непродуктивні словотвірні моделі
Посилання
Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови. Нариси із словозміни та словотвору. Ужго род: Видво Ужгородського унту, 1960. 416 с.
Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. Київ: Наукова думка, 1987. 215 с.
Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду). Київ: КДПІ, 1993. 215 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад і гол. ред. В.Т. Бусел. Київ – Ірпінь: ВТФ Перун, 2001. 1440 с.
Закревська Я.В. Нариси з діалектного словотвору в ареальному аспекті. Київ: Наукова думка, 1976. 126 с.
Інверсійний словник української мови. Київ: Наукова думка, 1985. 811 с.
Ковалик І.І. Питання слов’янського іменникового словотвору. Львів: Видво Львів. унту, 1958. 153 с.
Кровицька О.В. Семантична та словотвірна характеристика назв осіб у пам’ятках української мови XVI ‒ XVIII ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. Львів, 1995. 21 с.
Лизанець П.М. До питання українсько (раніше східнослов’янсько) угорських мовних взаємовп ливів у галузі словотвору. Питання словотвору східнослов’янських мов. Київ: Наука, 1969. С. 14 ‒ 15.
Мамрак А.В. Семантична структура категорії діяча в сучасній українській мові. Словотвірна се- мантика східнослов’янських мов. Київ: Наукова думка, 1983. С. 129 ‒ 136.
Пінчук О.Ф. Словотвірна структура віддієслівних іменників сучасної української літературної мови. Морфологічна будова сучасної української мови. Київ: Наукова думка, 1975. С. 35 ‒ 82.
Середа Ф.Я. Суфікс -ч (-ач) у сучасній українській мові і його відповідники в російській і біло руській мовах. Укр. мова в школі. 1957. № 2. С. 78 ‒ 81.
Тараненко І.Й. Словотворчі особливості суфікса ач у сучасній українській літературній мові. Питання словотвору східнослов’янських мов. Київ: Наука, 1969. С. 109 ‒ 110.
Устюгова Л.М. Словообразовательная активность основ с полногласием / неполногласием в рус ском и украинском языках. Ужгород: Ужгород. госуд. университет, 1997. 172 с.
Чернов Є.І. З історії професійновиробничої лексики української мови. Дослідження з словотвору та лексикології. Київ: Вища школа, 1985. С. 97 ‒ 100.
Balij M. Sufiks jь jako formant strukturalny w języku ukraińskim. Slavia orientalis. 1968. № 2. S. 235.
Dolník J. Slovotvorný a lexikálny význam činiteľských mien s príponou teľ. Slovenská reč. 1984. № 1. S. 13 ‒ 20.
Horecký J. Slovenská lexikológia. 1. Tvorenie slov. Bratislava: SPN, 1971. 254 s.
Peciar Š. Tvorenie a kvantita činiteľských mien na teľ/iteľ. Slovenská reč. 1967. № 4. S. 204 ‒ 209.
Peciar Š. Tvorenie a kvantita mužských substantív s príponami č, ač, áč/iač. Slovenská reč. 1967. № 2. S. 134 ‒ 145.
Sławski F. Zarys słówotwórstwa prasłowianskiego. Słownik prasłowianski: w 3 T. Wrocław – Warsawa – Kraków – Gdańsk, 1974 ‒ 1979.
Slovník slovenského jazyka. V ‒ VI d. / Red. Š. Peciar. Bratislava: SAV, 1959 ‒ 1965.
Tvoření slov v češtině. 2. Odvodzování podstatných mien / Za redakce Fr. Daneše, M. Dokulila, J. Kuchaře – Praha: Academia ČSAV, 1967. 780 s.
Veľký slovenskoruský slovník. I ‒ VI d. Bratislava: Veda SAV, 1979 ‒ 1995.
WojtylaSwiersowska M. Prasłowiańkie nomen agentis. Warszawa – Kraków – Gdańsk: PAN, 1974. 159 s.
