K DYNAMICE DIALEKTŮ UKRAJINSKO-SLOVENSKÉHO POHRANIČÍ: SPOJKY V NÁŘEČÍCH OBCÍ UBĽA A MALYJ BEREZNYJ

Автор(и)

  • Міхал Вашичек Mgr., Ph.D., співробітник Відділу слaвістичної лінгвістики та лексикографії Сло­в’янського інституту Академії наук Чеської Республіки, Прага, Чехія, Czechia

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.1.(41).25-32

Ключові слова:

Говори українсько­словацького порубіжжя, динаміка говірок, діалектні корпуси, сполучники, Малий Березний, Убля

Анотація

У статті проаналізовано вживання сполучників у сучасних говірках сіл Убля (Словаччина) та Малий Березний (Україна), розташованих на невеликій відстані одне від одного. Після Другої світової війни вони були розді­ лені чехословацько­радянським кордоном і потрапили під вплив різних літературних мов – словацької, з одного боку, і української та російської, – з іншого. Для аналізу було використано звукові записи сучасного діалектного мовлення, проведені автором протягом польових досліджень у згаданих селах у 2011 – 2016 роках, на основі яких було створено діалектні корпуси. В обох піддіалектах були записані такі сполучники з однаковою функцією: a, aˈbo, aˈby, aj, aˈle, bo, by, ci, či, ˈdoki, xoc, xoť, i, jak, jaˈkij, kiď, ki / kiˈby, koˈli, koˈtryj, ˈkuľko, ˈlem by, ˈpoki, šo, ta, taj, taˈkij, ˈzato, ˈzato že, že, žeˈby.

Аналіз показав, що діалектна система сполучників у досліджуваних говірках добре збережена, хоча виявлено деякі зміни, які є віддзеркаленням дивергентного розвитку цих говірок після 1945 року. Наприклад, в Ублі було за­ значено словакізми aˈlebo, ked’ і ˈlebo, яких немає в сучасній говірці Малого Березного, і навпаки, наші інформанти з Малого Березного вживають сполучники xoˈča, xoˈt’a, jakˈšo, poˈtomu šo, ˈšob(y), toˈmu šo, яких не знає говірка Ублі, що є свідченням впливу літературної української та російської мов. Результати нашого аналізу діалектних сполучників до­ зволяють припустити, що навіть порівняно короткий час існування національних кордонів і, як наслідок, вплив різних літературних мов призводить до значної діалектної диференціації.

Отже, первісна діалектна система сполучників в основному збережена в обох діалектах, і завдяки літературним мовам у неї проникають нові мовні одиниці, але поки що лише як рідкісні синоніми діалектних сполучників. Проте навіть на прикладі функціональної лексики очевидно, що обидва діалекти поступово віддаляються один від одного через різну мовну ситуацію.

Посилання

Атлас української мови: в трьох томах. Том ІІ.: Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі / Закревська Я. (відп. pед.). Київ, 1988.

Броxъ О. Угрорусское нарѣчiе села Убли (Земплинскаго комитата). Санктпетербургъ: Изданiе Отдѣленiя русскаго языка и словесности Императорской Академiи Наукъ, 1899.

Karlík P., Nekula M., Rusínová Z. (eds.), Příruční mluvnice češtiny. 2. vyd. Brno: Nakladatelství Lidové noviny, 2012.

Латта В. Атлас українських говорів східної Словаччини. Пряшів: Slovenské pedagogické nakladatelství, 1991.

Лешка О. Говор села Убля восточной Словакии. Этюды по украинской диалектологии 1. Praha: Kabinet cizích jazyků ČSAV, 1973.

Моравець Я. Зміни в українській говірці с. Ублі на Словаччині протягом останніх 60 років. In: Збір­ ник славістичних праць філологíчного факультету КДУ, Київ, 1958.

Общекарпатский диалектологический атлас. I­VІІ, 1989 – 2003, Кишинев – Москва – Варшава – Львoв – Братислава – Будапешт – Белград.

Панькевич I.A. Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей. Частина І. Звучня і морфологія, Прага: Sbor pro výzkum Slovenska a Podkarpatské Rusi, 1938.

Petr, J. (ed.) Mluvnice současné češtiny. Morfologie. Praha, 1986.

Vašíček M. Částice v nářečích obcí Ubľa a Malyj Bereznyj. Area Slavica 1, Ostrava: Ostravská univerzita, 2017.

Vašíček M. Dynamika vývoje rusínských nářečí na území Slovenska a Ukrajiny na příkladu předložek. In: Dynamika rozwoju gwar słowiańskich w XX i XXI wieku. Warszawa: Wydawnictwo ISPAN, 2017.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-20