ВЕНГЕРСКИЕ ПОСЛЕЛОГИ И РУССКИЕ ПРЕДЛОГИ: ОДНО И ТО ЖЕ С «ПРОТИВОПОЛОЖНЫМ ЗНАКОМ?»

Автор(и)

  • Анатолій Виноградов доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології і світо­вої літератури Ужгородського національного університету, Ужгород, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.1.(41).47-53

Ключові слова:

Угорські післялоги, російські прийменники, позиційна, семантична й функціональна співвід­носність, функціонально-­семантичний паралелізм, когнітивна лінгвістика

Анотація

Угорські післялоги й російські прийменники – одне і те ж із «протилежним знаком?». У роботі роз­глядається питання про співвідносність угорських постфіксів (післялогів) і російських прийменників в аспектах: по­зиційному, семантичному і функціональному – з метою встановлення ступеня їх близькості, що викликано спірною дефініцією перших через другі.

Головною метою дослідження є аналіз постулату, що російський прийменник і угорський післялог – це «конвер­сивні» частини мови.

Автор вважає, що цілком обґрунтовано й виправдано розглядати прийменники й післялоги як важливий фраг­мент у «лінгвістичному субстраті» мовних картин світу різних етносів і, з іншого боку, в порівняльному описі цих картин світу, зокрема, в сфері словотворення. Дослідження згаданих релятивних слів по праву займає важливе місце в сучасній парадигмі когнітивної лінгвістики.

У результаті проведеного дослідження автор доходить висновку про те, що семантичний паралелізм між росій­ськими прийменниками й угорськими післялогами характерний лише для конструкцій, в яких ті й інші відтворюють основні для них (ядрові) значення місця й часу.

У конструкціях із іншими значеннями регулярні кореляції між конкретними значеннями окремих слів­реляторів в обох мовах встановити неможливо.

У площині семантики співвідношення на зразок «один до одного» між російськими прийменниками й угорськи ми післялогами – скоріше виняток, ніж правило. Автор вважає, що кваліфікувати післялог як «антипод» прийменника, що відрізняється від нього тільки «протилежним знаком» – постпозиції першого vs. препозиції другого, немає підстав.

Посилання

Виноградов А.А. Префиксация в русском и венгерском языках (внутриглагольное словообразова­ние). Ужгород, 1998. 185 с.

Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). Изд. 2-­е. М.: Высшая школа, 1972. 614 с.

Виноградова Е.Н., Чекалина В.Л. К вопросу о грамматике русского предлога: конверсия. URL: www.philol.msu.ru/~rlc.2007/pdf./10 pdf. С. 267.

Галактионова И.В. Предлог: препозиция и постпозиция. URL: www.philol.msu.ru/~rlc.2007/pdf./10 pdf. С. 272 – 273.

Долин Ю.Т. Предлоги­послелоги? Вестник ОГУ, 2005. № 1. С. 86 – 88.

Киямова М.Ф. К вопросу о функционировании предлогов вслед, навстречу, вдали в языке А.С. Пуш­кина. Уч. зап. Казанского ун-та: Гуманитарные науки. Казань, 2015. Т. 157. Кн. 5. С. 173 – 184.

Кронгауз М.А. Приставки и глаголы в русском языке: семантическая грамматика. М.: Языки рус­ской культуры, 1998. 228 с.

Крылов С.А., Муравенко Е.В. Послелоги в русском языке. URL: www.philol.msu.ru/~rlc.2007/pdf./10 pdf. С. 278 – 279.

Лебедева Я.А. Актуализационная парадигма предлога. URL: www.philol.msu.ru/~rlc.2007/pdf./10 pdf. С. 281.

Майтинская К.Е. Служебные слова в финно­угорских языках. М.: Наука, 1982. 186 с.

Майтинская К.Е. Венгерский язык. Т. I: Введение. Фонетика. Морфология. М.: Изд­-во АН СССР, 1955. 304 с.

Майтинская К.Е. Венгерский язык. Т. II: Грамматическое словообразование. М.: Изд-­во АН СССР, 1959. 226 с.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание. М.: Высшая школа, 1975. 328 с.

Мосеев А.И. Некоторые антиномии теории морфем. Морфемика: Принципы и методы системно- го описания. Ленинград: Изд­-во ЛГУ, 1987. С. 118 – 127.

Муравенко Е.В. Послелоги в русском языке. Лингвистика для всех: Летняя лингвистическая школа 2007 и 2008. М.: Московский центр непрерывного математического образования. 2009. С. 228 – 233.

Плунгян В.А. Общая морфология: Введение в проблематику. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 384 с.

Поцелуевский Е.А. Послелог. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: СЭ, 1990. С. 389.

Праславянские предлоги и послелоги. URL: www.proto­slavic.ru/psl­prepositions.html

Русская грамматика / Гл. ред. Н.Ю. Шведова. Т.I. М.: Наука, 1980. 783 с.

Трахтенберг О.М. Приставки и их роль в глагольном управлении. Вопросы современного русского литературного языка (грамматический строй и стилистика). Челябинск, 1966. Вып. 1. С. 121–133.

Филиппенко М.В. Проблемы описания предлогов в современных лингвистических теориях (об­ зор). Исследования по семантике предлогов: Сб. статей. М.: Русские словари, 2000. С. 12 – 54.

Шальга А. Венгерский язык в зеркале русского языка: В помощь преподавателям русского языка, обучающим венгерских студентов. Будапешт: Танкёньвкиадо, 1984. 152 с.

A névutói kifejezés. URL: www.tankonyvtar.hu/hu tartalom/tamop425/2011 0001_536_Magyar Vyekv/ ch05s05html

Bencédy J. stb. A mai magyar nyelv: I. Rész. Budapest: Tankönyvkiadó, 1965. 467 old.

Csernicskó I., Karmacsi Z. Szófaitan és morfológia. Beregszáz, 2008. 168 old.

Szamarasz V.Z. Az idő téri metaforái: a metaforák szerepe a feldolgozásban. Világosság. – 2006. №№ 8 ‒ 9 ‒ 10. 99 – 109 old.

Tóth I.H. Közelebb a magyar nyelv határozóinak a megismeréséhez és kutatásához. URL: www. robertpejsa.cz/data/image/istvan/.../istvan_hatarozok.p. 15 old.

URL: www.textologia.ru/slovari/lingvisticheskie­terniny/poslelog/?q=486&n= 1370

URL: www.solarix.ru/grammar//preposition.shtml

URL: dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/672926

URL: www.nyelvora.com/magyar­nyelvtan/3­9­viszonyszok.html

URL: https://hu.wikipedia.org/wiki/Névutó

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-20