УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ І ВНУТРІШНЯ ФОРМА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.1.(41).96-99Ключові слова:
фразеологізм, фразеологічна модель, внутрішня форма, мовна картина світу, унікальність, універсальність,Анотація
Статтю присвячено дослідженню засобів творення універсальності та внутрішньої форми фразеологічних моделей, що складають мовну картину світу і є підсистемою, в якій кожна фразема виконує певні функції в описі реалій навколишньої дійсності. Місце кожного усталеного звороту в цій підсистемі визначає як його екстралінгвальний зміст, так і системний характер самої мови, який регулює відношення між різними мовними знаками. Властивість універсальності базується на твердженні про те, що у світі немає мови, в якій би не було усталених зворотів, у яких простежується невивідність цілісного значення фраземи з суми лексичних значень її компонентів та їхньої семантичної сполучуваності. У фразеологічній моделі людина усвідомлює себе невід’ємною частиною навколишнього світу і сприймає його як відображення свого існування. Внутрішня форма при цьому є образним описом предмета, явища або фрагмента світу, на тлі яких цілісне значення лексики сприймається як узагальнено переносне. Образність внутрішньої форми, що мотивує загальну цілісність семантики фразеологічної одиниці, спирається на наявність механізму порів няння реалій у позамовній дійсності, які стають еталоном або антиеталоном якості, стану, дії чи описуваної ситуації.
Автор доходить висновку про те, що фраземи у стислій формі своїх моделей здатні фіксувати, зберігати в собі й передавати великий обсяг різноманітної інформації, яка віддзеркалює як універсальний, так і унікальний та неповторний досвід життя різних народів, окремих їх представників і навіть цілих поколінь.
Посилання
Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. 2-е изд., испр. М.: Языки русской культуры, 1999. 896 с.
Мокиенко В.М. Когнитивное в диахроническом и диахроническое в когнитивном (аспекты взаимодействия). Когнитивные факторы взаимодействия фразеологии со смежными дисциплинами / Сб. научн. тр. по итогам 3-й Международной научной конференции (Белгород, 19 – 21 марта 2013 г.). С. 8 – 14.
Савченко Л.В. Феномен етнокодів духовної культури у фразеології української мови: етимологічний та етнолінгвістичний аспекти. Сімферополь: Доля, 2013. 600 с.
Солодуб Ю.П. Национальная специфика и универсальные свойства фразеологии как обьект лингвистического исследования. Филологические науки. 1990. № 6. С. 57 – 59.
Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматичесий и лингвокультурологический аспекты. М.: Языки русской культуры, 1996. 286 с.
Хайруллина Р.Х. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические приемы сопоставительного анализа фразеологизмов. Сб. научн. тр. по итогам Международной научной конференции «Когнитивно-дискурсивные стратегии развития языка» (Белгород, 11 – 12 января 2016 г.). С. 109 – 116.
Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. М.: Высшая школа, 1985. 160 с.
Osgood E.E. Language universals and psycholinguistics. Universals of language. Cambridge: The M.Y.T. Press, 1963. P. 229 – 322.
