ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ «РУНА ОРОШЕННОГО» ДИМИТРІЯ ТУПТАЛА

Автор(и)

  • Тетяна Іртуганова викладач кафедри германо­-романської філології та перекладу Східноукраїнсь­кого національного університету імені Володимира Даля, Сєвєродонецьк, Україна, Україна
  • Марина Літвінова кандидат філологічних наук, доцент кафедри германо­-романської філології та перекладу Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Сєвєродонецьк, Украї­на, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.1.(41).134-138

Ключові слова:

Стиль, бароко, риторика, ерудиційний стиль, поважний стиль, роди мовлення,

Анотація

У статті аналізуються особливості стилю збірки оповідань-­міраклів «Руно орошенноє» Димитрія Туптала. Вплив барокової практики та європейської католицької культури помітний не тільки в структурі, а й у поетиці збірки.

Загалом у тогочасних риториках термінологія стилів відзначалася значним ступенем синонімії, нерідко тавтоло­гією. Тому З. Риндух обрав 25 суттєвих термінів, які описували різновиди й відмінності стилів. Усі вони виводилися  з головного дерева трьох родів мовлення (tria genera dicendi). На основі цієї класифікації спостерігаємо змішаність декількох стилів, проте головним серед них виступає поважний. Елементи ерудиційного стилю фіксуємо в цьому творі, коли автор цитує богословів, деякі наукові відомості, характерні для тогочасного автора, або теоретичні догми православ’я.

Посилання

Броджі­-Беркофф Дж. Барокова гомілетика у східнослов’янському культурному просторі. Contributi italiani al XIV Congresso Internazionale degli Slavisti (Ohrid, 10 – 16 settembre 2008). Firenze: Firenze University Press, 2008. С. 179 – 200.

Грасиан Б. Остроумие или искусство изощренного ума. Испанская эстетика: Ренессанс. Барокко. Просвещение. М.: Искусство, 1977. С. 169 ‒ 464.

Димитрій Туптало. Руно орошенноє. Чернігів: Друкарня Свято­Троїцького монастиря, 1683. 6+107 арк.

Иоанн Дамаскин. Точное изложение православной веры. Источник знания. М.: Индрик, 2002. С. 156 ‒ 337.

Левшун Л. Введение в теоретическую поэтику средневековой восточнославянской книжности. Минск: Беларус. навука, 2009. 451 с.

Матушек О. Ю. Символіка Богородиці в метатексті барокової літератури: автореф. дис. … канд. філол. наук: спец. 10.01.01 – українська література. Харків, 1999. 19 с.

Огієнко І. «Руно орошенное» св. Димитрія Ростовського / Професор. рада Камʼянець-­Поділ. держ. укр. ун­ту. Камʼянець­Подільський: Друк. держ. укр. ун-­ту, 1920. 8 с.

Попов М. C. Свт. Димитрий Ростовский и его труды (с 17 рисунками). СПб.:Типо­литография М. П. Фроловой, 1910. 355 с.

Савченко І. В. Чудеса від ікони Божої Матері Іллінської в літературній обробці Димитрія Ростовського (Туптала). Сіверянський літопис. 2000. № 2. С. 42–48.

Строев В. Лазарь Баранович, архиепископ Черниговский и его проповеди. Черниговские епархиальные ведомости. 1876. № 19. С.527 ‒ 534.

Титов Ф. И. Св. Димитрий, митрополит Ростовский, бывший ученик Киевской духовной академии (1651 ‒ 1709). Труды Киевской духовной академии. 1909. № 10. С. 173–239.

Ушкалов Л. До історії українського барокового фігуратизму: «символічний світ» Григорія Сково­роди. Діалог культур ІІ. Святе письмо в українських пам’ятках. К., 1999. С. 130 ‒ 142.

Шляпкин И. А. Святой Димитрий Ростовский и его время (1651 ‒ 1709 гг.). СПб.: Типография и хромолитография А. Траншель, 1891. 578 с.

Kuczyńska M. Ruska homiletyka XVII wieku w Rzeczy pospolitey. Ewolucja gatunku – specyfica funkcionalna. Rozprawy i studia. T. (DLXXI). Szczecin: Uniwersitet Szczecinski. 325 s.

Lewin P. Wykłady poetyki w uchelniach rosyjskich XVIII w. (1722 ‒ 1774) a tradycje polskie. Wroclaw

– Warszawa – Kraków, Gdańsk, 1972. 192 s.

Pawlak W. Koncept w polskih kazaniach barokowyh. Lublin: Towarystwo naukowe Katolickiego Universitetu Lubielskiego, 2005. 354 s.

Rynduch Z. Nauka o stylach w retorykach polskich XVII wieku. Gdansk, 1967. 132 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-20