СКЛАДНІ АНТРОПОНІМНІ ФОРМУЛИ В ЧЕСЬКИХ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТКАХ XV–XVІІІ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.2.(42).73-79Ключові слова:
антропонімія, антропонімоформула, багатолексемні антропоніми, особове ім’я, прізвисько, відтопонімне означення, посесивна назва, назва за оселею,Анотація
У статті досліджено склад та динаміку поширення чеських складених власних особових назв XV – XVІІІ ст. Статистичні дані вказують на основну тенденцію у розвитку старочеської антропонімії цього періоду: у ХV ст. з’явилася тенденція до стійкого збільшення складених імен. Результат дослідження засвідчив, що протягом століть у чехів високу питому вагу мали антропоніми, які характеризували особу за індивідуальною та відтопонімною ознакою, зокрема АФ особове ім’я + прізвисько + відтопонімне означення та особове ім’я + два відтопонімні означення.Посилання
Керста Р.Й. Українська антропонімія ХVІ ст.: Чоловічі іменування. Київ: Наукова думка, 1984. 152 с.
Медвідь-Пахомова С.М. Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах. Ужгород, 1999. 248 с.
Петріца Н.М. Антропонімійна база старочеських багатолексемних особових іменувань у писемних пам’ятках XIІI–XVI століть. Студії з ономастики та етимології: зб. наук. праць / відп. ред. В.П. Шульгач. Київ, 2009. С.146-154.
Петріца Н.М. Антропонімія чеської актової мови 14–початку 18 століття (на основі пам’ятки «Lístiny a zápisy Bělské o věcech městských i sedlských z let 1345–1708»). Studia slovakistika. Серія: Ономастика. Антропоніміка. Ужгород, 2009а. Вип. 9.C. 69–78.
Beneš J.O českýchpříjmeních.Praha, 1962. 356 s.
Davídek V., Doskočil K., Svoboda J. Česká jména osobní a rodová. Praha, 1941. S. 70-108.
Pleskalová J. Tvoření nejstarších českých osobních jmen.Brno, 1998. 158 s.
Svoboda J.Staročeská osobní jména a naše příjmení. Praha, 1964. 317 s.
Šmilauer V. Úvodem. Kopečný F. Průvodce našimi jmény. Praha: Academia, 1991. S. 9–35.
Trávníček F. Příjmení. Mluvnice spisovné češtiny. Praha: Slovanské nakladatelství, 1951. Díl 1. S. 269–276.
