THE CORPUS-BASED ANALYIS IN LEGAL DISCOURSE STUDIES
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.2.(42).96-99Ключові слова:
сполучення слів, узгодженість, дискурс, жанр, юридичні тексти, юридичні документи, реєстр,Анотація
У статті розглядаються методи, які зазвичай асоціюються з корпусною лінгвістикою, та можливість використання їх для вивчення юридичного дискурсу. Деякі з методів дослідники ефективно застосовують під час аналізу юридичної мови. Наше дослідження ґрунтується на текстах юридичних документів, зокрема контрактів. Ми з’ясували, що такі процеси, як сполучення слів та узгодженість між ними, допомагають визначити спільні риси, які характеризують мову юридичних документів, і водночас спрямовують дослідників на здійснення кількісного аналізу. Стаття окреслює для дослідників юридичного дискурсу можливу структурну модель застосування та успішного використання деяких підходів, технік та методів корпусної лінгвістики.
Різні типи юридичних текстів можуть мати цілком відмінні характеристики багатьох юридичних жанрів, зокрема різні форми (усну, письмову), обставини, за яких вони були сформовані, різних учасників і відносини між ними та різні комунікативні цілі. Незважаючи на це, не тільки такі характеристики становлять визначальні відмінності юридичних текстів, а також більшість із них значно відрізняється щодо лінгвістичних особливостей, які можна визначити, застосовуючи методи та техніки корпусної лінгвістики. Серед корисних і продуктивних технік та інструментів для вивчення саме юридичного дискурсу можна відзначити ключові слова, сполучення слів та ряди узгодженості між словами.
Обидва плани реєстру та жанру було залучено до корпусного аналізу контактів. Із жанрової перспективи виділено макроструктуру контракту, тобто його формат. У плані реєстру було визначено основні лексико- граматичні риси контрактів. Останні характеризуються довгими і складними реченнями, безособовими конструкціями, об’єднаними фразами і словами (зазвичай іменниками), використання згаданих засобів спричиняє щільне уживання технічного вокабуляру, подвійні заперечення, використання shall тощо.
Посилання
Bhatia, V.K. (2004). Words of Written Discourse. A Genre-based View. Continuum International Publish- ing Group.
Biber, D and E. Finegan (2001). Register variation and social dialect variation: The register axiom. In Eckert, P. and Rickford, J.R. (eds.) Style and Sociolinguistic Variation. Cambridge: Cambridge University Press.
– P. 235–267.
Coulthard, M. and A. Johnson (2009). An Introduction to Forensic Linguistics. Language in Evidence. London: Routledge.
Couture, B. (1986). Effective ideation in written text: A functional approach to clarity and exigency. In Couture, B. (ed.) Functional approaches to writing: research Perspectives, Norwood, NJ: Ablex. P.69–91.
Galdia, Marcus. Legal Discourses /Marcus Galdia.– Peter Lang GmbH, 2014. 447 p.
Gibbons, J. (2003). Forensic Linguistics. An Introduction to Language in the Justice System. Blackwell Publishing.
Gotti, M. (2001). ‘Semantic and Pragmatic values of Shall and Will in early modern English Statutes’. In: GottinadDossena (eds.) Modality in Specialized Texts. Bern: Peter Lang, 89–112.
Gozdz-Roszkowski, Stanislaw. Patterns of Linguistic Variation in American Legal English: A Cor- pus-based Study. EBSCO Publishing. Peter Lang AG. 2011. 4
Jackson, B. (1994). Legal Semiotics and the Sociology of Law. Onati International Institute for Sociology of Law.
Kevelson, R. (1989). The Law and Semiotics. Dordrecht: Kluwer/Plenum Press.
Lauridsen, K.M. (1992). ‘The meaning and Use of the Modals Can and May in English Contract law texts. Hermes, Journal of Linguistics 9, 43–64.
Lindquist Hans (2009). Corpus Linguistics and the Description of English. Edinburgh University Press. 220 p.
Martin, J.R. (1985). Process and Text: Two aspects of human semiotics. In: Benson, J.D. and Greaves,
W.S. (eds.) Systemic Perspectives on Discourse (Vol.1). Norwood, NJ: Ablex. P.248–274.
Olsson, J. (2004) Forensic Linguistics: An Introduction to Language, Crime and the Law. New York: The Continuum.
Scott, Mike (2004). WordSmith tools, Version 4.0. Oxford University Press.
Shuy, R.W. (2001). ‘Discourse Analysis in the Legal Context’. In: Schiffrin, D., Tannen, D. and Hamil- ton, H.E. (eds). The handbook of Discourse Analysis, Blackwell Publishing, 437–452.
Spitzmüller, Jürgen and Warnke, Ingo H. (2011). Discourse as a ‘linguistic object’: methodical and meth- odological delimitations. Critical Discourse Studies, 8: 2. P.75–94.
Swales, J. (1990). Genre Analysis. Cambridge: Cambridge University Press.
Williams, C. (2005). Tradition and Change in Legal English. Frankfurt am Main: Peter Lang.
