DOI: https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.2.(42).104-112

О СТАТУСЕ ЛЕКСИЧЕСКИХ РАЗНОЧТЕНИЙ В СПИСКАХ «ПОВЕСТИ ВРЕМЕННЫХ ЛЕТ»

Людмила Устюгова

Анотація


Проблема взаємодії книжної церковнослов’янської і живої розмовної мов у процесі становлення літературних мов східних слов’ян, незважаючи на свою актуальність, є найменш дослідженою щодо конкретного мовного матеріалу. Для її розв’язання найбільший інтерес представляють ті оригінальні твори, мова яких характеризується широким поєднанням елементів високої церковнослов’янської книжності і живої розмовної мови східних слов’ян. Саме до таких пам’ятників належать літописи, які допускають максимальну свободу цього поєднання, і зокрема «Повість минулих часів», яка збереглася в низці списків, що розрізняються за територіальною і часовою приналежністю.

У статті представлені результати зіставного вивчення за 6 списками «Повісті минулих часів» функцій книжнослов’янізмів, тобто слів, які мають у своїй структурі яскраво виражені ознаки співвіднесеності зі старослов’янською (пізніше – церковнослов’янською) мовою, і парних східнослов’янізмів. Оскільки основний корпус слів, що протиставлені як книжнослов’янізми і східнослов’янізми, складають лексеми з неповноголосними / повноголосними поєднаннями в коренях, об’єкт дослідження обмежено різночитаннями у використанні цих лексем. Як вихідні використовуються по- казники Лаврентіївського списку, найбільш авторитетного серед тих, що збереглися. З матеріалами цього списку порівнюються дані інших 5 списків – Радзивілівського й Академічного (Лаврентіївська група), Іпатіївського, Хлєбниковського і Погодінського (Іпатіївська група).

Проведений аналіз текстів виявив в Л-списку очевидну перевагу лексем з неповноголосними коренями як за їх загальною кількістю (179 одиниць), так і за частотністю вживання (1150 прикладів), при цьому у кожному 5 викори- станні зазначених лексем спостерігаються різночитання з іншими списками. У повноголосних лексемах ці параметри дорівнюють відповідно 98 і 338 одиницям. Різночитання фіксуються в кожному 3 прикладі вживання таких слів. Характерною особливістю виявлених різночитань є різноманіття їх типів, яке в узагальненому вигляді можна звести до 2 груп:

1)  відмінності за списками, які так чи інакше пов’язані з коренями типу *-tort-/*-tert- (ворогъ // врагъ, середа // среда, гладъ // голодъ і голодъ // гладъ тощо);

2)  текстологічні різночитання, котрі обумовлені відсутністю в Л-списку порівнюваного фрагмента тексту або лексеми, що аналізується.

Автор статті ставить під сумнів певну недооцінку значення лексичних різночитань для вирішення низки загальнотеоретичних питань, що стосуються походження і розвитку літературних мов східних слов’ян. Це спостерігається в дослідженнях деяких сучасних лінгвістів, зокрема Б. А. Успенського, який вважає, що тільки фонетичні та граматичні ознаки однозначно вказують на характер тексту. У статті підкреслюється, що фонетична адаптація старослов’янських пам’яток почалася з моменту появи писемності на Русі, а морфологічні системи старослов’янської мови і живої розмовної мови східних слов’ян у період раннього середньовіччя визначалися досить високим ступенем близькості, що само по собі унеможливлювало їх послідовне протиставлення.


Ключові слова


церковнослов’янська мова; книжнослов’янізми; східнослов’янська мова; літопис; лексеми з неповноголосними / повноголосними поєднаннями в коренях; різночитання; списки літопису;

Повний текст:

PDF

Посилання


Виноградов В.В. Основные проблемы изучения образования и развития древнерусского литературного языка. Избранные труды: История русского литературного языка. Москва: Наука, 1978. С. 65–151.

Верещагин Е. М. Из истории возникновения первого литературного языка славян: К проблеме греческо-славянских лексических и грамматических вариантов в древнейших славянских переводах. Москва: Изд-во Московского ун-та, 1972.

Гиппиус А. А. К проблеме редакций Повести временных лет. Ч. 1. Славяноведение. 2007. № 5. С. 20–44; Ч. II. Славяноведение. 2008. № 2. С. 3–24.

Данилевский И. Н. Повесть временных лет: Герменевтические основы изучения летописных текстов. Москва: Аспект-Пресс, 2004. 383 с.

Живов В. М. Язык и культура в России XVIII в. Москва: Языки русской культуры, 1996.

Жуковская Л. П. Текстология и язык древнейших славянских памятников. Москва: Наука, 1976. 368 с.

Кандаурова Т. Н. Случаи орфографической обусловленности слов с полногласием в памятниках XI – XIV вв. Памятники древнерусской письменности: Язык и текстология. Москва: Наука, 1968. С. 7–18.

Материалы Международной конференции «Повесть временных лет и начальное летописание» (к 100-летию книги А.А. Шахматова «Разыскания о древнейших русских летописных сводах») (Москва, 22–25 октября 2008 г.). Древняя Русь. Вопросы медиевистики. №3. Материалы Москва: Научно-издательский центр «Индрик», 2008. С. 5–99.

Повесть временных лет. Полное собрание русских летописей. Ленинград, 1926. Т. 1.

Ремнёва М. Л. Пути развития русского литературного языка XI–XVII вв. Москва: Изд-во Московского ун-та, 2003. 336 с.

Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.) (СлДЯ XI–XIV вв.): В 10 т. Москва: Русский язык, 1988 – 2008. Т. 1–8.

Улуханов И. С. Предлоги предь – передь в русском языке XI–XVII вв. Исследования по исторической лексикологии древнерусского языка. Москва: Наука, 1964. С. 106–186.

Успенский Б. А. История русского литературного языка (XI–XVII вв.). Изд. 3-е, испр. и доп. Москва: Аспект Пресс, 2002. 558 с.

Успенский Б. А. Языковая ситуация Киевской Руси и её значение для истории русского литературного языка. Москва: Изд-во Московского ун-та, 1983.

Устюгова Л.М. Характер различий в использовании книжнославянизмов и соотносительных русизмов в основных списках «Повести временных лет» (к проблеме становления норм русского литературного языка): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – русский язык. Москва, 1975.

Устюгова Л. М. Книжнославянизмы и соотносительные русизмы в основных списках «Повести временных лет». Древнерусский литературный язык в его отношении к старославянскому / Отв. ред. Л.П. Жуковская. Москва: Наука, 1987. С. 90–104.

Устюгова Л. Стандартизованные случаи использования русизмов в памятниках народно-литературного типа древнерусского литературного языка. Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Вип. 11. Ужгород, 2005. С. 90–98.

Устюгова Л. К вопросу о единой программе исследования языка памятников древнерусской письменности. Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Вип. 18. Ужгород, 2008. С. 89–95.

Шайкин А. А. Повесть временних лет: История и поэтика. Москва: Русская панорама, 2011. 616 с.

Paschen A. Die semasiologische und stilistische Funktion der trat- / torot- Alternationen in der altrussischen Literatursprache. Heidelberg: Winter, 1933.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.