DOI: https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.2.(42).168-175

ПСИХОАНАЛІТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ОБРАЗІВ ЯЗИЧНИЦЬКИХ БОГІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МІФОЛОГІЇ ЗАКАРПАТТЯ

Оксана Тиховська

Анотація


У статті осмислюється психологічне підґрунтя образів язичницьких богів в українській міфології. Джерельною базою дослідження стали статті Ф. Потушняка «Залишки ідолопоклонства» (1942), «День святого Георгія в народних віруваннях» (1942), для типологічного зіставлення використані розвідки В. Войтовича, Я. Головацького, Г. Лозко. Методологія статті базується на працях Дж. Кемпбелла, Е. Нойманна, К.-Г. Юнга. Космогонічні та теогонічні міфи різних народів світу відображають прагнення людини впорядкувати уявлення про структуру Всесвіту, усвідомити зв’язок між проявленим і непроявленим буттям. Крізь призму психоаналізу ми розглядаємо українських язичницьких богів як різноманітні персоніфікації архетипу Самості. Архетип Самості, що є уособленням божественної мудрості в міфах, легендах та народних повір’ях, зазнав розщеплення й спроектувався на групу богів, кожен з яких має свою «сферу впливу» й відповідно стає більш зрозумілим та досяжним для людини. Постать добро- го Бога в українській міфології (центральний архетип) розщеплюється на образи сонячних богів (Перуна, Дажбога, Коляду, Ярила, Купайла), богів-покровителів стихій та ремесел (Велеса, Стрибога, Хорса, Дану), богинь кохання та сім’ї (Берегиню, Ладу, Лелю, Рожаниць), які згодом переплелися з образами християнських святих. Існування вірувань язичників у розмаїтий пантеон богів зумовлене їх прагненням здобути підтримку в тій чи іншій сфері життя, де власних сил та знань замало. Божества, що асоціювалися зі світлом та сонцем, є подібними за своїми функціями в різних світових міфологіях. Віра у сонячних богів також відображала прагнення наших предків до духовного просвітлення й пізнання істини. Сварог, Дажбог, Перун сприймалися як уособлення вищої мудрості та добра, їм приписувалися функції батька, здатного піклуватися про дітей. А це зумовлює їх семантичну близькість з архетипом Самості. Перун, Даж-бог, Стрибог, Велес, Хорс, Лада, Дана та інші світлі, добрі боги в українській міфології мали свої атрибути, специфічні сили, наділялися спектром властивостей, які відрізняли їх одне від одного. Прикметно, що божества-чоловіки тісніше були пов’язані з вогнем і світлом, а жіночі – зі стихією води. Існували ритуали, через посередництво яких наші предки намагалися їх задобрити. Люди прагнули подолати свій страх перед смертю й природними стихіями внаслідок чого їх уява породила образи богів, які цими стихіями могли б керувати. Психіка людини сформувала системи політеїзму та генотеїзму, оскільки здатна породжувати символічні образи, які, у свою чергу, увиразнюють значення первісних архетипів.


Ключові слова


архетип Самості; психоаналіз; теогонічні міфи; українська міфологія; фольклор Закарпаття; Ф. Потушняк; язичницькі боги;

Повний текст:

PDF

Посилання


Войтович В. Генеалогія богів давньої України. Рівне: Вивдавець Валерій Войтович, 2007. 556 с.

Головацький Я. Виклади давньослов’янських легенд, або міфологія / укладена Я.Ф. Головацьким. Київ: Довіра, 1991. 94 с.

Еліаде М. Священне й мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання; [пер. з нім., фр., англ. Г.Кьорян, В.Сахно]. Київ: Основи, 2001. 591 с.

Кэмпбелл Дж. Тысячеликий герой. Пер. с англ. Москва: «Рефл-бук», Київ: «Ваклер», 1997. 384 с.

Лозко Г. Боги і народи. Етносоціальний вимір: курс релігієзнавства. Тернопіль: Мандрівець, 2015. 624 с.

Лозко Г. Українське язичництво. Київ: Український центр духовної культури, 1994. 92с.

Нойманн Э. Происхождение и развитие сознания; [пер. с англ. А.П. Хомик; вступ. ст. К.-Г.Юнга]. Москва: «Рефл-бук»; Київ: «Ваклер», 1998. 464 с.

Потушняк Ф. День святого Георгия в народном. Русское слово.

Унгваръ, 1942а. №36 (13мая). С.3.

Потушняк Ф. Остатки идолопоклонничества. Русское слово. Унгваръ, 1942б. №7 (28 января). С.3.

Потушняк Ф. Остатки идолопоклонничества. Русское слово. Унгваръ, 1942в. №8 (1 февраля). С.3.

Потушняк Ф. Остатки идолопоклонничества. Русское слово. Унгваръ, 1942г. №9 (4 февраля). С.3.

Потушняк Ф. Остатки идолопоклонничества. Русское слово. Унгваръ, 1942ґ. №10 (8 февраля). С.3.

Потушняк Ф. Солнце, луна, звізди і небеса в народном вірованю . Народна школа. Унгваръ, 1940.

№8. С.157–160.

Потушняк Ф. Три коляди. Літературна неділя. Річник ІІІ. Ужгород, 1943. С.7–10.

Тиховська О. Відображення культу Сонця у світогляді українців Закарпаття. Acta Hungarica. Збірник наукових статей. Ужгород: ПП «Аутдор-Шарк», 2018. С. 292–299.

Юнг К.-Г. Структура психики и архетипы. Москва: Академический Проект, 2007. 303 с.

Юнг К.-Г. Aion: Нариси щодо символіки самості / Переклала з німецької Катерина Котюк. Львів: Видавництво «Астролябія», 2016. 432 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.