ІРОНІЯ «В УМОВАХ ЗАБЛОКОВАНОЇ КУЛЬТУРИ»: ПУБЛІЦИСТИКА ВАЛЕРІЯ МАРЧЕНКА ЯК ВИКЛИК СИСТЕМІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2019.2.(42).204-208Ключові слова:
іронія, стьоб, езопова мова, технології іронізування, владна риторика, тоталітаризм,Анотація
У статті досліджується публіцистика В. Марченка, яка демонструє іронічну відстороненість від радянської ідеології. На основі аналізу ранніх статей автора виявлено й окреслено найбільш концептуально значущі технології іронізування. Доведено, що іронія у В. Марченка – це передусім його світоглядна позиція, а вже потім – складова поетики публіцистичного тексту.Посилання
Костенко Л. Вибране. Київ: Дніпро, 1989. 559 с.
Коцюбинська М. «Зафіксоване і нетлінне». Роздуми про епістолярну творчість. Київ: Дух і Літера, 2001. 300 с.
Лосев А. История античной эстетики. Сократ. Платон. Аристотель. Москва: Ладомир, 1994. 716 с.
Марченко В. Листи до матері з неволі / упоряд. Н. Марченко. Київ: Фундація ім. О. Ольжича, 1994. 500 с.
Марченко В. Творчість і життя / упоряд.: Н. Смужаниця-Марченко, Н. Кочан. Київ: Сфера, Дух і Літера, 2001. 536 с.
Повернення деміургів / Плерома 3’98. Мала українська енциклопедія актуальної літератури. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. 288 с.
Рарицький О. Партитури тексту і духу (Художньо-документальна проза українських шістдесятників). Київ: Смолоскип, 2016. 488 с.
Семків Р. Іронічна структура: типи іронії в художній літературі. Київ: Вид. дім «КМ Академія», 2004. 135 с.
Шевчук В. Один із юнаків вогненної печі // Марченко В. Творчість і життя / упоряд.: Н. Смужаниця-Марченко, Н. Кочан. Київ: Сфера, Дух і Літера, 2001. С. 521–535.
