ФРАЗЕОЛОГІЯ РОМАНУ-БАЛАДИ М. НЕСТЕРЧУКА «БЛАКИТНА САРНА»

Анотація

У статті проаналізовано вживання стійких сполучень слів із семантично цілісним значенням у романі- баладі «Блакитна сарна» М. Нестерчука, уродженця с. Сильно Ківерцівського району Волинської області. Мета статті

–  аналіз стійких висловів із семантично цілісним значенням і порівняння їх із літературними та говірковими відповід- никами. Простежено вміле використання таких фразеологізмів. Автор відзначає, що роман має динамічний сюжет, тут наявний опис трагізму в житті головних персонажів, а також особливе авторське мовлення, якому властиві баладні мотиви, бо це роман-балада. Дійові особи розмовляють силенською середньополіською говіркою, вживають знайомі з дитинства діалектизми, а своє бачення світу підкріплюють висловами, що передаються з покоління в покоління, здій- снюючи постійний життєвий спіралеобіг.

Особливої емоційності твору надають використані прислів’я та приказки, а найбільше стійкі словосполуки із семантично цілісним значенням, які кількісно значно переважають над пареміями.

З’ясовано, що вживання таких стійких сполучень слів зближує авторське мовлення роману «Блакитна сарна» з народним. Письменник уміло використав місцеві фразеологізми без надмірних говіркових особливостей та без зайво- го витлумачення їхньої семантики. При порівнянні з говіркою виявлено багато фразеологізмів, спільних звучанням і семантикою з літературними, поруч із якими наявні й ті, що мають вузькорегіональні особливості, насамперед слово- твірні та лексичні. Частина фразеологізмів уживана лише в діалектах, часто обмежена територією Західної України (ще при Польщі ‘давно’) або декількома говірками (впасти з печі ‘народити дитину’) чи навіть одним населеним пунктом (піти під Високу ‘померти’).

Установлено, що автор роману не сліпо копіює говірку, а проводить виважений відбір найбільш поширених місцевих висловів.

Цей цікавий роман містить вдячний матеріал для різних мовознавчих студій із лексики, семантики, словотвору, а також антропонімії, топонімії тощо.