СОМАТИЗМИ У СКЛАДІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ГОВІРКИ СЕЛА РУСЬКІ КОМАРІВЦІ УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ: ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).39-48Ключові слова:
фразеологізм, соматизм, символічне значення, етнокультурна інформація, говірка села Руські Комарівці.Анотація
Статтю присвячено дослідженню фразеологізмів із компонентами-соматизмами, що зберігають зв’язок зі світоглядними настановами носіїв говірки, слугують джерелом етнокультурної та духовної інформації. Проаналізовано соматизми з високою й середньою фразеотвірною активністю в складі фра- земіки говірки села Руські Комарівці Ужгородського району Закарпатської області, окреслено специфіку символічного значення соматизмів-компонентів, що є носіями типових народних уявлень. З’ясовано, що функціонування соматизмів у межах фразеологічної системи демонструє особливості образно-емоційного мислення, етнокультурну пам’ять носіїв говірки, асоціативний зв’язок з функціональним навантаженням соматичного компонента. Досліджено, що найвищою фразеопродуктивністю характеризуються номени рука, нога, голова, з якими асоціюються фізична, інтелектуальна й психоемоційна сфери як обов’язкові складники гармонійного існування. Символіка соматизмів багатоаспектна й відображає ціннісні орієнтири носіїв говірки: око переважно символізує істинність, правду, здатність об’єктивно сприймати й оцінювати дійсність; рот і язик є репрезентантами мовленнєвої діяльності; зуби асоціюються зі зброєю, силою; вуха можуть слугувати оцінними засобами фізичного й емоційного стану, серце символізує емоційно-почуттєву сферу; традиційно негативну символічну завантаженість реалізують компоненти ніс (символізує негативні прояви діяльності людини) і палець (асоціюється з трудовою діяльністю). Особливе місце в духовній культурі мешканців села посідає душа, що є символом безсмертя, вічності віруючої людини, а в складі фразем найчастіше характеризує емоційну діяльність, внутрішні психічні переживання. Зроблено висновки, що символічне наповнення соматизмів є результатом антропоцентричного характеру відтворення дійсності й засвідчує особливості образно-емоційного мислення, психічної діяльності людини. Аналізовані соматичні компоненти у складі фразеологізмів говірки села є репрезентантами етнокультурної інформації й пов’язані з розгалуженою системою магічно-релігійних уявлень.