ФРАЗЕОЛОГІЗМИ-СКЛАДНИКИ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ АНТРОПОНІМІВ У ТВОРАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).54-60

Ключові слова:

авторський неологізм, апелятив, внутрішня форма, літературно-художній антропонім, фразеологізм.

Анотація

Назви героїв і фразеологічні одиниці містять величезну інформацію, яскраво розкривають зміст художнього твору.

У творах сучасних українських письменників знаходимо багато фразеологізмів, призначення яких засвідчити особливості поведінки, манери спілкування, схарактеризувати трансформації натури. Але фразеологізмів, які є на- звами літературних героїв, трапляється мало. Тому нашу увагу привернули літературно-художні антропоніми з творів сучасних українських письменників, в основі яких – фразеологічні одиниці.

Дослідженням назв літературних героїв сучасних авторів присвячено багато праць науковців:  Ю. Карпенко,   Л. Белей, Г. Лукаш, Т. Гриценко, Л. Масенко, М. Мельник та ін.

Фразеологічний масив художніх текстів представлено в багатьох наукових роботах. Наша мета – виявити та про- аналізувати фразеологізми, що входять до складу літературно-художніх антропонімів, а також фразеологізми-апелятиви, що характеризують персонажа за різними ознаками.

Джерельною базою дослідження слугували прозові твори відомих сучасних українських письменників Ю. Ан- друховича, М. Гримич, М. Дочинця, В. Кожелянка, В. Лиса, М. Матіос, В. Шкляра.

Фразеологізми та оніми – складники ідіостилю письменника, репрезентанти його мовної картини світу. За допо- могою фразеологічних одиниць та онімів краще розкрито читачеві внутрішній світ персонажів, настрій, звички, світо- гляд тощо. Використання цих засобів – творчий процес.

Подається опис найменувань персонажів, визначається їх інформаційний потенціал, роль у сюжетному розгор- танні. З’ясовано, що джерелом творення назв персонажів є традиційна українська фразеологія.

Доведено, що літературно-художні антропоніми у романах відзначаються детальністю, структурним багатством, а це проявляється у відтворенні типових загальнонаціональних рис української антропонімії та її регіональних осо- бливостей.

Сучасні українські письменники, використовуючи фразеологізми, влучно називають своїх персонажів. Внутрішня форма фразеологізмів розкривається у тексті, дає змогу відчитувати різні конотації. Наповнення літературно-худож- ніх антропонімів з фразеологічним компонентом є цікавим об’єктом для ономастів, саме тут відчитується зв’язок із етносом, культурою, національним назвотворенням.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19