ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В «МАТЕРІАЛАХ ДО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКИХ ГОВІРОК ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» М.А. ГРИЦАКА

Анотація

Діалектні фразеологізми в усьому різноманітті їх виявів відтворюють елементи звичаїв, традицій, уявлень про моральні принципи життя, поведінку, родинні стосунки мовців тощо. Саме тому науковці здавна приділяли увагу аналізу фразеології говіркового мовлення, про що свідчить, зокрема, чимала кількість фразеологічних діалектних словників, які репрезентують різні регіони України: Східну Слобожанщину, Середнє й Західне Полісся, Західну та Південну Волинь, Поділля, Лемківщину, Гуцульщину, Західне Поділля, Буковину тощо.

Очевидною є потреба укладання синкретичного словника діалектної фразеології, адже зібрані на сьогодні мате- ріали є надійним підґрунтям для ареального дослідження сталих словосполук на різних мовних рівнях: фонетичному, морфологічному, синтаксичному, лексичному, семантичному. Для реалізації такого задуму важливе вивчення досвіду всіх укладачів діалектних словників з метою випрацювання узагальнених правил представлення фразеологічних ма- теріалів. Одним із перших діалектологів, хто пропонував максимально широко в словникові фіксувати фразеологізми, був М.А. Грицак. Під час укладання повного словника українських говірок Закарпаття дослідник зібрав понад 60 тис. пісень, прислів’їв, приказок, декілька тисяч загадок, понад 300 казок, багато оповідань, притч, переказів, легенд, дитя- чих скоромовок. Отже, метою нашої розвідки є аналіз фразеологічних одиниць у «Матеріалах до словника українських говірок Закарпатської області» М.А. Грицака.

Усі зафіксовані в картотеці фразеологізми можемо умовно об’єднати в три групи: типові для загальнонародної мови; мають ті самі значення, що й у загальнонародній мові, але відрізняються фонетичним оформленням, морфологічними, словотвірними та ін. рисами; властиві південно-західним, і вужче – закарпатським говіркам, із лексичними компонентами, що не мають чіткого позначення в загальнонародній мові або мають у ній інше значення.

Аналіз сталих словосполук у «Матеріалах...» М.А. Грицака дав змогу виокремити проблемні питання, які постали перед укладачем, йдеться насамперед про невизначеність складу діалектної фразеології та потребу фіксації компаративних сполук, прислів’їв, приказок, метафоризованих терміносполук тощо.