КОНЦЕПТ ЛЮДИНА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ: СОМАТИЧНИЙ КОД КУЛЬТУРИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).80-85

Ключові слова:

концепт людина, фразеологічна одиниця, соматичний код культури, лінгвокультурологійний аналіз, «серце».

Анотація

Актуальність статті зумовлена необхідністю комплексного дослідження процесу вербалізації концепту за допомогою фразеологічних одиниць – згорнутих мікротекстів, що зберігають інформацію про українську націо- нальну культуру, а їх компоненти, семантика й образи несуть у собі коди культури. У статті окреслено поняття концепту людина (психоментальна одиниця, матеріалізована сукупністю антропоцентричних фразеологізмів, що описують і оцінюють людину як природно-соціальну істоту, що має свідомість і мову, здатна мислити, продуктивно працювати, еволюціонувати, створюючи власну історію та національну культуру) та соматичного коду культури (сукупність номі- націй для репрезентації тіла та його частин, що втілюють у собі культурну семантику). Описано методику лінгвокуль- турологійного аналізу, що передбачає вичленовування й опис образно-мотиваційної (первинне, словникове значення лексеми-показника коду культури, який лежить в основі творення фразеологізму) та денотативної (мовна семантика фразеологізму) інформації, репрезентованої відібраними фразеологічними одиницями. Матеріал дослідження – літературні фразеологізми, що описують людину та містять у своєму складі лексему-соматизм «серце». Зроблено висновок щодо того, як культурна семантика досліджених фразеологізмів доповнює кваліфікаційні параметри концепту людина. З’ясовано, що досліджені у лінгвокультурологійному аспекті фразеологічні одиниці з компонентом «серце» описують емоції та почуття людини (переживання, страждання, байдужість, емоційність, потяг, закоханість, заспокоєність, ра- дість, антипатія, гнів та ін.), риси її характеру (лагідність, аморфність, відвертість та ін.) та фізичний стан (смерть). Зроблено висновок, що у процесі вживання у сфері фразеології соматизм «серце» набуває переосмисленого, метафоричного значення. Крім того, з’ясовано, що у динамічній структурі мовного значення кожної фразеологічної одиниці втілюється і культурно-символьна семантика: серце – символ людських почуттів і переживань, лагідності й доброти вдачі, кінця фізичного існування тощо.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19