СЛОВНИК «ГУЦУЛЬСЬКА ДІАЛЕКТНА ЛЕКСИКА ТА ФРАЗЕМІКА В УКРАЇНСЬКІЙ ХУДОЖНІЙ МОВІ» ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ІДІОМ

Анотація

У статті розглянуто гуцульські стійкі словосполучення, які лексикографічно опрацьовано в інноваційній праці «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові». Завдання зазначеного словника

– лінгвістично інтерпретувати пласт гуцульської діалектної лексики та фраземіки, використаний у мові української художньої літератури. Фактично він є першим словником лексики й фраземіки одного говору (в нашому випадку гу- цульського) в художній мові (українській) в слов’янському світі.

У словнику, крім гуцульської діалектної лексики, лексикографічно опрацьовано її регіональні стійкі словосполучення, власне фраземи, пареміі , мовні етикетні формули привітання, прощання, побажання, прокляття тощо. Гуцуль- ські діалектні фраземи, опрацьовані в словнику, різні за своїми структурними та семантико-граматичними ознаками, за виконуваними синтаксичними функціями. Серед іменникових фразем виділяють низку таких, що позначають особу за її різними ознаками, інша частина фразем пов’язана з найменуваннями предметів матеріальної та духовної культу- ри. Об’єктом вторинної лінгвалізації дійсності за допомогою іменникових фразем є абстрактні поняття. У словнику опрацьовано й низку прикметникових фразем, хоч кількісно вони поступаються іменниковим. Найбільше фразем, лек- сикографічно опрацьованих у згадуваному словнику, становлять дієслівні. Вони теж різні за семантико-граматичними ознаками, однак особливістю їх є те, що переважна більшість із них є ідіоми, що позначають дії чи стани, джерелом яких є людина.

Добре заманіфестовані в словнику й прислівникові фраземи, які співвідносні із семантичними розрядами прислівників, та вигукові фраземи. Поряд із власне фраземами у словнику лексикографічно опрацьовані й інші стійкі словосполучення – гуцульські діалектні прислів’я та приказки, прокляття, етикетні мовні формули, привітання, прощання. У праці «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в український художній мові» у форматі словника зібрано семантику й простежено особливості використання гуцульських діалектних стійких словосполучень в українських художніх текстах. Зібрані й опрацьовані в словнику фраземи слугують надійною джерельною базою для різноманітних досліджень із діалектної фразеології і фразеографії, а з огляду на те, що абсолютна більшість гуцульських стійких словосполучень вперше введена в науковий обіг, вони стають одним і неповторним джерелом лінгвістичних, лінгвокогнітивних та лінгвокультурологічних студій.