ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ-СОМАТИЗМОМ «ГОЛОВА» НА ПОЗНАЧЕННЯ МИСЛЕННЄВИХ ПРОЦЕСІВ У ХОРВАТСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

Частотність соматичної лексики у мові є показником важливості сприйняття людського тіла на понятійно-значеннєвому рівні, тому дослідження її метафоричного потенціалу, що відкривається через присутність со- матизмів у складі образних словосполук, дозволяє доповнити значеннєвий обсяг окремо узятих її елементів у межах конкретних мов. У цій статті розглядаються семантичнi особливостi фразеологічних одиниць із компонентом-соматизмом «голова», що позначають мисленнєві процеси, у хорватській та українській мовах. Зіставлення стійких сло- восполучень у двох мовах дозволяє чіткіше унаочнити особливості фразеологічного образу та виявити специфічні для певної мовно-культурної спільноти моделі і механізми вербальної експлікації глибинних смислів. Досить велика кількість таких фразеологізмів у мові як хорватській, так і українській свідчить про вагомість, яка надавалась мисленнєвим процесам у наївному світосприйнятті, a тотожність або суттєва близькість їхньої семантики і структури – про близькість світоглядних моделей у ключових поняттях. Проте аналізовані фразеологізми демонструють і деякі національно-специфічні відмінності, які можуть проявляти себе як у сукупному семантичному наповненні певних одиниць, так і на рівні окремо взятих сем.

Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом «голова» були вибрані з лексикографічних джерел хорватської й української мов. Серед аналізованих фразеологізмів виділяється кілька підгруп відповідно до вираженням ними певних характеристик мисленнєвого процесу або ж інтелектуальних здібностей людини, а саме семантичні підгрупи з широким значенням як-от ‘думати’ (‘подумати’, ‘розмірковувати’, а також ‘перестати думати’, ‘втратити здатність мислити’), ‘розуміти’, ‘забути’, ‘бути розумним’. Семантика й образна основа аналізованих фразеологічних одиниць в обох мовах, демонструючи загальне уявлення про голову як вмістилище інтелектуальних здібностей людини, ви- являють водночас і архетипні ідеї: насамперед перетин із загальною антропоморфною моделлю, але, разом із тим, і   з фрагментами інших концептосфер, які пов’язані з природними явищами (світло/темнота, туман як показник здат- ності адекватно мислити), зі сферою побутовою (голова=посудина) а також і давніми міфологізованими уявленнями (розум=сіль), які, проте, по-різному експліковано в мовних одиницях.