СЕМАНТИЧНІ ТА ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ ФРАЗЕМ ЕПІСТОЛЯРІЮ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Анотація

У статті з’ясовано роль фразеологічних одиниць у текстах різних стилів, зокрема в епістолярному, що представлений листами Лесі Українки. Подано актуальні думки українських мовознавців щодо функціонального при- значення фразем різного типу та визначено, що вивчення фразеологічних явищ дає можливість тлумачити різноманітні мовні процеси. Акцентовано увагу на тому, що такі дослідження є актуальними для різноманітних ярусів і ділянок лінгвістичних знань.

Важливою деталлю дослідження, що представлене в статті, є з’ясування поняття «фразеологізм», яке подане лексикографами Інституту мовознавства ім. О. Потебні АН України. Апелюючи до думок відомих мовознавців, таких, як: Л. Авксентьєв, М. Алефіренко, Н. Бабич, С. Ганжа – виокремлено основні ознаки фразеологічних одиниць, подано детальну їх характеристику. Підкреслено особливу рису, що дає зрозуміти: фразеологізми не є еквівалентами частин мови, але вони можуть бути співвіднесеними з ними.

У статті досліджено різні розряди фразеологічних одиниць, що представлені в епістолярію Лесі Українки та які розподілені за семантичними й лексико-граматичними ознаками. Подано стилістичну роль цих одиниць і з’ясовано, що вона досить вагома, оскільки фраземи експресивно насичені та мають оцінний компонент.

Дослідження містить критерії, за якими визначено, що в основі розподілу фразеологічних одиниць на лексико-граматичні класи, як і в лексиці, лежить морфологічний принцип, який доповнюється синтаксичним і лексико-семан- тичним.

Проаналізовано такі лексико-граматичні розряди фразем: субстантивні, ад’єктивні, вербальні, адвербіальні та інтер’єктивні, що представлені в епістолярію Лесі Українки.

З’ясовано, що деякі з вербальних фразем не зафіксовані у «Фразеологічному словнику» та об’єднані загальним значенням дії, тому й мають окремі граматичні категорії дієслова (вид, число, стан тощо).

Стаття містить детальний аналіз фразеологічних одиниць субстантивного типу, які представлені значною кількістю стилістично вагомих іншомовних одиниць.

У дослідженні підкреслено, що, на відміну від вербальних та субстантивних фразем, адвербіальні фразеологічні одиниці мають не досить чіткі межі та у листах письменниці подібні фразеологізми з різних боків характеризують дію, процес, стан, виражені дієсловом. З’ясовано, що вони різні за семантикою, емоційно-експресивним забарвленням, структурними особливостями, стилістичною приналежністю.