АВТОРСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ МИКОЛИ ПОНЕДІЛКА ЯК «ЗАСІБ ЗАНУРЕННЯ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ, ДЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ СПОГАДИ ПРО УКРАЇНУ» (В. СУПРУН)

Анотація

У статті порушено проблему утворення авторських фразеологізмів у результаті фразеологічних трансформацій і розглянуто ці фразеологізми як засіб вираження внутрішнього світу автора з його думками, хвилювання- ми, радощами і болем. Матеріалом для розвідки послугувала творчість відомого українського письменника – представника діаспори – Миколи Понеділка, зокрема його збірка оповідань, новел і повістей «Зорепад». Передусім проана- лізовано коло досліджуваних науковцями питань, пов’язаних з фразеологічними трансформаціями, зокрема визначено стан випрацювання теоретичних засад таких змін у складі фразеологізмів, розглянуто найбільш відомі механізми систематизування, розмежовано фразеологічні трансформації від інших суміжних явищ. Окреслено загальні чинники, які зумовлюють такі трансформації. З’ясовано, що найбільш важливими з них є потреби актуалізації художнього мовлен- ня, детерміновані загальною настановою того чи того твору (його жанровою належністю, ідейно-художньою спрямова- ністю), забезпечення пов’язаності фразеологізму з контекстом, від чого залежить змістова цілісність сприймання само- го фразеологізму і інформативність усього тексту, авторське уподобання щодо використання мовних засобів. Услід за більшістю дослідників виокремлено три способи змін у складі фразеологізмів – фразеологічні варіації, фразеологічні модифікації та фразеологічні трансформації, схарактеризовано особливості кожного з них.

Докладно описано прийоми структурно-семантичних фразеологічних трансформацій, репрезентованих у збірці Миколи Понеділка «Зорепад». Визначено ступінь оригінальності утворених унаслідок цих змін фразем, простежено продуктивність фраземотвірних процесів, з’ясовано особливості вираження душевних переживань автора, його неви- мовної туги за батьківщиною.

Аналіз дібраного фактичного матеріалу дав змогу висновувати про достатню репрезентованість авторських фра- зем, які постали унаслідок різних прийомів структурно-семантичних трансформацій: субституції як якісної зміни, поширення, фразеологічного натяку, контамінації як кількісних змін і фразеологічної інверсії та синтаксичної трансформації як різновиду структурних змін. Проте зауважено, що специфіку фразеотворчості Миколи Понеділка становить метод комбінування цих прийомів в одній авторській фраземі.