АКСІОЛОГІЧНО МАРКОВАНІ МОДЕЛІ ФРАЗЕОЛОГІЗОВАНИХ НЕЧЛЕНОВАНИХ РЕЧЕНЬ У СТРУКТУРІ МОВЛЕННЄВОГО СТАНДАРТУ

Анотація

Актуальність нашого дослідження зумовлена активністю вживання фразеологізованих нечленованих конструкцій різного типу в мовленні українців та потребою систематизації їхніх аксіологічно маркованих моделей. Мета статті – схарактеризувати аксіологічні моделі синтаксично нечленованих речень – тавтологійних та напівфразеологізованих. Завдання дослідження: 1) розкрити семантичну специфіку аксіологічних моделей нечленованих тавтологійних і напівфразеологізованих речень; 2) окреслити їхній експресивний потенціал у структурі мовленнєвого стандарту.

Методи дослідження. У дослідженні використано такі методи: описовий метод, що дав змогу схарактеризувати компоненти у фразеосхемах тавтологійних фразеологізованих та напівфразеологізованих речень, метод моделювання

– для створення аксіологічних моделей фразеологізованих речень з тавтологійними компонентами та напівфразеологі- зованих речень. Метод асоціативного експерименту дав змогу з’ясувати семантичні характеристики аксіологічних мо- делей нечленованих тавтологійних фразеологізованих та напівфразеологізованих речень у мовленні, визначити їхній експресивний потенціал у різних комунікативних ситуаціях.

Результати. Фразеологізовані нечленовані речення наділені основними ознаками: синтаксична нечленованість, стійкість, ідіоматичність значення, емоційнооцінна інформативність, стандартизованість, відтворюваність та високо- частотність.

Аксіологічні моделі нечленованих фразеологізованих речень базовані на типові категорійного значення. Тавтоло- гійні нечленовані речення з семантикою оцінки утворили дві групи: зі значенням нормативної оцінки та зі значеннями позитивної і негативної оцінки, високого ступеня її вияву. Нечленовані напівфразеологізовані речення з категорійним значенням «оцінка» активно вживані в мовленні. Ці речення сформували три групи: зі значенням недиференційованої оцінки, зі значенням позитивної оцінки та зі значенням негативної оцінки.

Висновки. Фразеологізовані нечленовані речення ґрунтуються на певній комунікативній ситуації, що передбачає спільність пресупозицій у мовця і слухача. У мовця й адресата мовлення встановлюється загальний рівень мовного мислення, на якому тлумачення поняття є зайвим. Спираючись на загальнокультурний фонд та емпіричний досвід, загальні для мовця і слухача пресупозиції, мовці долають суперечності між мовною та мовленнєвою семантикою таких речень.