ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ СЕРЦЕ (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕМКІВСЬКИХ ПІСЕНЬ)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).208-213Ключові слова:
фразема, фразеологізм, фразеологічні одиниці, стійкі словосполуки, серце, лемківська пісня.Анотація
У статті розглянуто фразеологізми з компонентом серце в народних піснях Лемківщини. Дослідження таких словосполук є актуальними з огляду на їх значущість в українській мовній картині світу.
Метою наукової розвідки є проаналізувати фразеологізми з компонентом серце, які функціонують у лемківських піснях. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) вибрати фраземи з компонентом серце з пісенних текстів; б) погрупувати вибраний матеріал; в) з’ясувати семантику та особливості вживання фразем.
У лемківських піснях зафіксовано фразеологізми, у яких компонент серце символізує пристрасть, любов, кохання: любити сердушком, серце палає, впасти до серденька, дати серденько.
Окрему групу утворюють фразеологізми з компонентом серце, які виражають почуття піднесеності, радості, хвилювання: серце веселит, серце розвеселиш (серце розвеселит), серце ся радує, серце грало, серце тріпоче.
У пісенному дискурсі лемків виділяємо чималу кількість фразеологізмів на позначення негативних почуттів: серце болит, серце крається, серце плаче, серце мліє, серце лупне, серце розпраснеться, серце пукне, серденько за вмерат тощо.
У фраземах із компонентом серце в лемківських піснях передано відчуття хвилювання, трепоту, смутку, жалю: серденько трепоче, серденько в смутку, на серденьку тугу мати, жалити серденько, серденько не буде веселе, на сер деньку веселости мало, серцю буде смутно, серденько засмучене єст, серце в жалю, мати жаль в сердечку, жаль в серці носити, серцю жалю додати.
Серед аналізованих стійких словосполук невелику групу становлять фразеологізми з характеристикою якостей людини: веселе серце мати, добре серце мати, не фалечне серце мати, фалечне серце мати, серця не мати, серденько з каменя тощо.
Висновки. Фраземи з компонентом серце, які функціонують у лемківських піснях уживаються для створення емоційно-почуттєвої палітри – кохання, радість, веселість, жаль, розпач тощо. Вони є невіддільною частиною мовної картини світу та репрезентують соціально-культурний досвід лемків, особливості відображення в них звичаїв та традицій.