ФРАЗЕОЛОГІЗМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖИТТЯ АРЕШТАНТІВ У РОМАНІ ІВАНА БАГРЯНОГО «САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ»

Анотація

Статтю присвячено функційно-стилістичному та структурно-семантичному аналізу фразеологізмів, що відображають життя політв’язнів у тюрмах НКВД, що є актуальною проблемою сьогодні, оскільки саме у фра- зеологізмах найяскравіше, найекспресивніше відображено характер людей, які, незважаючи на тортури з боку пра- цівників НКВД, не втратили людської гідності. Можливість вивчати такий матеріал зумовлена доступом до архівних матеріалів, які тривалий час були заборонені, і до вилученої з культурної спадщини творчості письменника.

Провідним методом дослідження став лінгвістичний опис мовних одиниць із залученням прийому трансформа-ційного та структурно-семантичного аналізу.

У статті проаналізовано шість семантичних груп фразеологічних сполук: просторові поняття, представлені фра- земою той світ; ФО, що позначають зовнішність та внутрішні якості, душевно-моральний стан арештантів та їхніх катів; ФО на позначення процесу життя ув’язнених та дій слідчих, наглядачів, способів життя, перебування арештантів у в’язниці, а також ФО, що називають катівню людей – в’язницю.

З’ясовано способи вияву синтаксичної трансформації, зумовленої комунікативним спрямуванням контексту, його експресивністю. Установлено, що семантична трансформація виникає внаслідок кількісної чи якісної заміни си- нонімічних компонентів, зберігаючи при цьому значення фразеологізму, хоч в багатьох випадках фразеологізм набуває нової семантики.