ОБРАЗНА ОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ СОМАТИЗМОМ КРОВ (НА МАТЕРІАЛІ ПАМ’ЯТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XVI – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ.)

Анотація

У статті здійснено структурно-семантичний аналіз фразеологізмів із соматизмом кров, засвідчених у різних за стилями українських пам’ятках XVI – I пол. XVII cт., визначено шляхи їх формування. На базі фактичного матеріалу виокремлено структурні моделі, які формують дієслівні фразеологічні одиниці здебільшого на позначення фізичного стану людини, особливості її поведінки. Простежено історичний розвиток фразеологізмів, багатство їх ви- користання у різних стилях української мови вказаного періоду, визначено системні зв’язки на фразеологічному рівні. У результаті дослідження з’ясовано, що соматизм кров, ужитий у фразеологічних одиницях, є стрижневим та ба- гатосимвольним і творить велику кількість фразеологізмів із дієслівною семантикою переважно із негативною конота- цією. За структурою переважають двокомпонентні фразеологічні одиниці, побудовані за моделлю «дієслово + іменник у знахідному або орудному відмінку», які у всіх випадках вимагають суб’єктного оточення (особа / неособа), можуть набувати багатозначності за умови зміни синтаксичної сполучуваності. Також зафіксовано формальні та інверсійні варіанти фразеологічних одиниць, виявлено їхню здатність вступати в синонімні відношення. Ужиті в різних функціональних стилях (найбільше у публіцистичному та конфесійному, рідше – у художньому та в офіційно-діловому) фразеологічні засоби роблять мову різноманітнішою і колоритнішою. Чимало аналізованих фразеологізмів видозміню- валося впродовж тривалого існування в українській мові (змінювалася або розширювалася семантика, з’являлися або

усікалися їх компоненти). Значна їх частина збереглася й до наших днів.