СТАТУС І СТАН МОВ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В ОСВІТНІЙ СФЕРІ НА ЗАКАРПАТТІ ВПРОДОВЖ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).299-308Ключові слова:
українська мова, державна мова, мови нацменшин, угорська мова, мовна політика, мова навчання, освітні заклади.Анотація
Статтю присвячено простеженню впливу мовнополітичного фактора на ситуацію на Закарпатті в освітній сфері впродовж різних історичних проміжків залежно від належності регіону до конкретних державних утво- рень: Австро-Угорщини, Чехословацької Республіки, Карпатської України, Угорщини, Української Радянської Соціалістичної Республіки, України.
Предметом дослідження є статус і стан мов національних меншин Закарпаття у складі різних державних утворень. Особливу увагу звернено на взаємодію державної мови й мови найбільшої національної меншини в регіоні в різні історичні періоди. Зокрема, проаналізовано задекларовані в законодавчих актах положення щодо мови, а також реальну мовну ситуацію, яка склалася в краї в той чи інший період (шляхом порівняння статистичних даних щодо кількості освітніх закладів із навчанням мовами національних меншин).
Так, в Австро-Угорщині законодавство сприяло мадяризації, зменшенню кількості шкіл із руською мовою навчання. У період Чехословаччини мови національних меншин загалом мали значно сприятливіші умови для розвитку, однак держава йшла майже двадцять років до того, щоб надати Підкарпатській Русі гарантовану конституцією автономію з можливістю врегулювання мовного питання соймом. Загалом у період входження краю до Чехословаччини зросла кількість шкіл із навчанням чеською мовою і мовами національних меншин: позитивна динаміка простежувалася щодо кількості шкіл і з руською мовою навчання, і з угорською. Час існування Карпатської України – надто короткий, щоб робити висновки про певні тенденції політики щодо мови нацменшин в освітній сфері. У період Угорського ко- ролівства була підтримка угорської мови та й спроби формування / утвердження «угроруської». У радянський період загалом кількість шкіл із угорською мовою навчання зменшилася, була тенденція до утвердження української мови й російської як «мови міжнаціонального спілкування».
За часів незалежності України кількість шкіл із угорською мовою навчання не зменшилася, а, навпаки, зросла. І це засвідчує підтримку мов національних меншин в Україні на державному рівні.