УСНА СЛОВЕСНІСТЬ ГОРЯН У ХУДОЖНЬОМУ СВІТІ РОМАНУ «СУСІДИ» ЮРІЯ СТАНИНЦЯ

Анотація

Роман «Сусіди» закарпатоукраїнського письменника Юрія Станинця написаний 1935 року й опублікований 2006 року. У ньому реалістично відтворено життя, побут, національний космос верховинців, представником яких був автор. Соціальні, сімейно-побутові, особисті проблеми в повсякденні людей вияскравлюють живі, правдиві картини матеріального й духовного континууму горян, колоритні образи їхніх представників, які з більшим життєвим досвідом та значно вищою, порівняно з масами, національною та суспільною свідомістю, торують шлях до вільного, самодостатнього життя. У творі актуалізовано екзистенційну проблему національного буття.

Важливим елементом в арсеналі художніх засобів творення світу верховинців виступає усна словесність. Специфіка рецепції, художнього опрацювання автором народної творчості, її роль у художній тканині твору не вивчена, що зумовлює актуальність теми статті. Метою праці є дослідження впливу усної словесності на світогляд і літературну творчість митця, функціональність її елементів у арсеналі поетики роману «Сусіди». У процесі аналізу з’ясовано, що автор добре знав багатство народної творчості, збирав, записував та публікував її зразки. Він був переконаний, що в мові, у різних жанрах фольклору зафіксовані характеристики ментальності, матеріальної, духовної культури народу. Елементи поетики усної оповіді, казки, легенди простежуються в архітектоніці, у виборі наративу, ідейному пафосі, групуванні персонажів роману. Простежено, що крізь призму звичаїв, обрядів увиразнено специфіку матеріальної й духовної культури мешканців гірського краю. Уведення в текст пісень, прислів’їв, приповідок, фразеологізмів, різних пластів лексики є поширеним засобом творення виразних ситуацій, колоритних характерів персонажів. Отже, в усній народній словесності можна вбачати потужні витоки літературної творчості митця, а фольклоризм є посутньою ознакою авторського стилю. Інгрідієнти усної творчості виступають домінантою національної самоідентифікації, увираз- нюють ключові концепти екзистенційного буття нації, забезпечують емоційно-виражальний ефект роману, органічно функціонують у його художній системі.