ХУДОЖНІ ФУНКЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ГУМОРИСТИЧНО-САТИРИЧНІЙ ПРОЗІ МИХАЙЛА ГАФІЇ ТРАЙСТИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).337-342Ключові слова:
М. Г. Трайста, гумористично-сатиричні оповідання, фразеологізми, художні функції.Анотація
Михайло Гафія Трайста – сучасний український письменник, журналіст, громадський діяч, що живе та працює в Бухаресті (Румунія). У його художньому доробку – проза, лірика та драматургія. Цікаву частину творчості автора займає гумористично-сатирична мала проза. Нашу увагу привернули, зокрема, твори письменника про пригоди колоритного персонажа вуйка Феріщака. Об’єктом дослідження став розділ «Феріщакові рахуби», уміщений у збірці
«Верхньорівнянські оповідання» (Бухарест, 2018).
Актуальність роботи зумовлена тим, що художній світ Михайла Трайсти є недостатньо вивченим. Оригіналь- ність ідіостилю, свіжість сюжетів, багатство художньої мови автора є вдячним об’єктом для детального наукового осмислення.
Метою статті є аналіз художніх функцій фразеологізмів у зазначених оповіданнях. Для досягнення мети постав- лено та виконано такі завдання: проаналізовано оповідання циклу «Феріщакові рахуби», виокремлено фразеологічні одиниці в тексті, з’ясовано їх роль та художні функції у творі. Ці тези проілюстровано показовими прикладами – цитатами з творів, які демонструють стилістичне навантаження, семантичні відтінки й варіації, які досягаються шляхом використання у тексті фразеологізмів. Автор часто вживає узуальні фразеологічні єдності, але й нерідко творить ока- зіональні одиниці. Найчастіше трансформація усталеного виразу відбувається шляхом заміни якогось із компонентів його діалектним відповідником або поширенням канонічної структури фразеологізму, що надає додаткового колориту та поглиблює семантику.
Зроблено висновок, що аналізовані явища мови виконують у творі оцінну, емоційно-експресивну, гумористичну функції, а також індивідуалізують портретну характеристику персонажів, чіткіше відображають внутрішній світ геро- їв. Одну з ключових ролей мають фразеологізми у створенні відповідного антуражу твору (передають колорит місце- вості, розкривають особливості говірки, увиразнюють художню ситуацію). У творчій лабораторії митця фразеологізми виступають яскравим художнім засобом, який дозволяє зробити образ більш містким, експресивним, виразним. Письменник залюбки послуговується фразеологічним багатством української мови, додаючи колорит говірки рідної автору Мараморощини.