ҐЕНДЕРНІ АСПЕКТИ РОМАНУ Л. КОСТЕНКО «ЗАПИСКИ УКРАЇНСЬКОГО САМАШЕДШОГО»

Анотація

Стаття присвячена розгляду ґендерних аспектів роману Л. Костенко. Увагу приділено особистій сюжетній лінії головного персонажа, що органічно вплітається в його роздуми над розвитком української нації та висвітлює духовний стан сучасного йому соціуму. Через стосунки протагоніста і його дружини розкрито також ґендерні моделі, що склалися на початку ХХІ ст.

Метою статті є висвітлення ґендерних аспектів роману Л. Костенко «Записки українського самашедшого» в контексті огляду головним персонажем соціально-історичного й культурного буття його нації.

Реалізація поставленої мети передбачала виконання таких завдань: розглянути типові ґендерні моделі, що скла- лися українському соціумі початку ХХІ ст., крізь призму авторського світогляду; висвітлити філософський аспект визначення маскулінного та фемінного в романі; визначити шляхи подолання кризи ґендерних стосунків, запропонова- них письменницею, на прикладі родини головного персонажа її роману «Записки українського самашедшого».

Визначено, що твір Л. Костенко став квінтесенцією феміністичних роздумів письменниці. Крізь призму бачення персонажа-чоловіка вона розкриває різні аспекти ґендерних стосунків у сучасному суспільстві, визначає об’єктивні й суб’єктивні причини зародження феміністичного руху тощо. Її протагоніст намагається вирішити свої особисті проблеми у родині, а завдяки цьому – отримати додаткові стимули для подолання соціальних і політичних негараздів.

Зроблено висновки, що конкретна життєва ситуація переростає в романі Л. Костенко в загальнофілософські та культурологічні міркування із приводу місця справжнього кохання в житті людини, причин виникнення феміністичного руху тощо. Навіть із чоловічого погляду авторка виділяє позитивні аспекти фемінізму, вважаючи його органічною потребою сучасного соціуму, в якому відбулася деструкція традиційних ґендерних ролей. Водночас досягнення гармонії як у родині, так і в країні в цілому можливе лише через повернення до споконвічних морально-етичних цінностей: любові, віри, взаємодопомоги, щирого діалогу, вірності тощо.