СЮЖЕТОТВОРЧА РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ «НІС»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).355-358

Ключові слова:

М. Гоголь, повість «Ніс», нозологія, соматизм, соматичні фразеологізми, самозванство.

Анотація

У статті розглядається проблема сюжетотворчої ролі фразеологізмів у повісті М.В. Гоголя «Ніс». Відзначається, що письменник, який у своїх творах активно використовував загальновживані фразеологізми, побудував повість «Ніс» на імпліцитному використанні цілого ряду ідіом, пов’язаних із назвою твору.

Мета статті – розглянути роль фразеологізмів у побудові сюжету гоголівської повісті, простежити, як відбивається психологія, світосприйняття й поведінка героя як об’єкта дії в усталених словосполученнях. У роботі використані метод фразеологічної ідентифікації, комунікативно-функціональний аналіз, культурно-історичний та герменевтичний методи, що дозволяє виявити специфіку функціонування фразеологізмів в художніх творах. Вибір дослідження був зумовлений прагненням проаналізувати відомий гоголівський твір на перетині фразеології, літературознавства, психології та культурології, що є надзвичайно цікавим і актуальним в сучасній гуманітаристиці.

При тому, що в повісті експліцитно присутній лише один фразеологізм – оставить с носом, у побудові сюжетних ліній простежується ціла низка соматичних фразеологізмів із компонентом «ніс», які використовуються імпліцитно. Головна сюжетна лінія пов’язана з поведінкою героя, типового гоголівського самозванця, що держал нос по ветру, тоб- то скористався можливістю пришвидшити просування по службі, тому й поводить себе самовпевнено (задирает нос) у Петербурзі. Із другорядною лінією сюжету пов’язані матримоніальні плани героя, які утворюють у повісті цілий іді- оматичний асоціативний ряд, відсилаючи до готових форматів, мовних і поведінкових кліше (водить за нос, крутить носом, оставить с носом, не по носу табак). Відзначається, що загалом, як себе репрезентує герой, можна висловити ще одним фразеологізмом: сыт, пьян и нос в табаке, який в російській лінгвокультурній спільноті використовують для характеристики людини, в якої все добре; як формулу повного достатку.

Дослідження відбувається з урахуванням історико-політичних і соціальних особливостей тодішнього російського життя, яке впливало на психологію та поведінку героя.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19

Номер

Розділ

Літературознавство і фольклористика