ПРИНЦИПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ФРАЗЕО- ЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ МОВИ ТВОРІВ ПИСЬМЕННИКІВ (на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого»)

Анотація

У статті проаналізовано методику та основні принципи укладання фразеологічних словників мови творів письменника на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» (2018 р.).

В останні десятиріччя активізувалися дослідження фразеології. Актуальним сьогодні є лексикографічне опра- цювання фразеологізмів, сформована окрема галузь – фразеографія. Крім традиційних фразеологічних словників, в україністиці з’явилися словники фразеологізмів мови письменників.

Актуальність нашої статті зумовлена потребою та новизною лексикографічного опрацювання фразеологізмів на матеріалі мови творів письменників, оскільки фразеографічні праці такого типу містять інформацію не тільки про фраземне багатство мови, а й про ідіостиль письменника. Мета пропонованої праці – описати методику та принципи укладання фразеологічних словників мови творів письменника на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого». Для реалізації мети необхідно розв’язати такі завдання: описати теоретичні засади підготовки фразеоло- гічних словників мови творів письменника на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого», подати методику формування словникової статті.

Словник фразеологізмів творів Богдана Лепкого укладено відповідно до традицій формування фразеографічних праць, він містить передмову, будову словника та словникової статті, реєстр творів, паспортизацію текстів Богдана Лепкого, український алфавіт, корпус словника. Кожна словникова стаття об’єднує кілька компонентів: реєстрове (опорне) слово; фразеологічну одиницю; тлумачення значення ФО; ілюстративний матеріал.

Словник «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» засвідчує, що важливим компонентом формування ідіости- лю письменника виступають фразеологізми (загальномовні та індивідуально-авторські). У результаті аналізу виявле- но, що фразеологічні словники такого типу акумулюють фраземне багатство української мови та є вагомим джерелом відтворення світобачення письменників і розуміння їх словесної творчості. Зібрані матеріали таких фразеографічних праць – підґрунтя для появи нових лінгвістичних розвідок.