СТИЛІСТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ АНТРОПОНІМІВ У РОМАНІ «КЛАВКА» МАРИНИ ГРИМИЧ

Автор(и)

  • Анастасія ВЕГЕШ

DOI:

https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).78-83

Ключові слова:

апелятив, етимологія, літературно-художній антропонім, прізвисько, промовистість, розмовний варіант, характеристичний потенціал.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню стилістичних можливостей літературно-художніх антропонімів, що функціонують у романі «Клавка» відомої сучасної української письменниці Марини Гримич. Подається опис найменувань персонажів, визначається їх стилістична значущість у сюжетному розгортанні. Звернено увагу на роль прізвиськ та умови їх виникнення; розкрито етимологічне значення (внутрішню форму) літературно-художніх антропонімів. До- ведено, що літературно-художні антропоніми в романі «Клавка» Марини Гримич – найважливіші лексичні елементи, які мають найрізноманітніші смислові та емоційні наповнення, супроводжуються конотаціями та різними асоціація- ми, характеризують персонажа за національним, соціальним походженням, створюють певну емоційну тональність, указують на стосунки між героями, відображають авторське ставлення до поіменованого персонажа. Власні назви персонажів як мовні одиниці, які не лише називають, але й характеризують денотатів, разом з іншими одиницями відо- бражають творче мислення письменниці, багатство її мови, особливості стилю.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-19