ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ТЕОНІМНИМ КОМПОНЕНТОМ ЯК МАРКЕР НАЦІОНАЛЬНО-МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ УКРАЇНЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).84-89Ключові слова:
фразеологізм, фразеологічна одиниця, паремії, теонім, Бог, національно-мовна картина світу.Анотація
Стаття присвячена аналізу фразеологічних одиниць (далі – ФО) української мови з теонімним компонентом. Схиляючись до широкого розуміння фразеології, до відповідних одиниць зараховуємо також паремії – прислів’я та приказки, що є водночас одним із найдавніших жанрів фольклору і послужили матеріалом дослідження. Серед фольклорних зібрань, що з’являлися в різні часи, обрали збірку «Українські приказки, прислів’я і таке інше», упорядковану М. Номисом у ХІХ ст., перевидану 1993 р. Паремії, уміщені в книжці, повною мірою відображають звичаї та вірування українського народу, це при тому, що у свій час цензура найбільше понівечила саме розділ «Віра. Бог…». Метою наукової розвідки було з’ясувати лінгвокультурну природу ФО з теонімним компонентом в українській мові. З огляду на те, що найдавніший та найвагоміший сакральний сегмент української фразеології, як і фольклорної онімії, у радянському мовознавстві розглядався принагідно, актуальність його вивчення сьогодні є беззаперечною, передусім із урахуванням досягнень нових лінгвістичних галузей – етнолінгвістики, прагмалінгвістики, лінгвокульту- рології та інших. Дослідження показало, що семантичним центром проаналізованих паремій частіше виступає теонім Бог, рідше – Біг, Господь, Христос, Исус, а також назви, властиві язичницькому світогляду, як-от боги чи господар. Проаналізовані прислів’я і приказки акумулюють найрізноманітніші відомості про Бога, вони завжди прагматично спрямовані, тобто не лише констатують, а й оцінюють, повчають, застерігають, що по-різному виявляється в обе- реговій, фатичній та лиходійній функціях фразеологізмів. Проведені спостереження засвідчили, що в українській фразеології повною мірою відображено народні уявлення про Бога, які демонструють еволюцію релігійних поглядів українців. Підтверджено і те, що саме паремії є одним із важливих засобів збереження сакральної інформації. Тому по- дальше вивчення національно-культурних конотацій фразеологічних одиниць із сакральної сфери в період подолання атеїстичного минулого вважаємо перспективним.