«MOŘE PIVA», АБО ПРО СЕМАНТИКУ ПИВА В ЧЕСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).112-118Ключові слова:
чеська мова, східнослов’янські мови, лексика, фразеологія, культурна семантика слова пиво, лінгвокультурний феномен,Анотація
Стаття присвячена семантиці чеського слова ‘pivo’ в аспекті лінгвокультурологічних проблем сучасної лінгвістики. Мета нашої праці – дослідити культурну семантику лексеми ‘pivo’ в чеській мові, при формуванні якої взаємодіяли два різні семіотичні коди – мова і культура. Завдання дослідження передбачало аналіз первісного значення інваріанта pivo в чеській мові, вивчення семантики лексичних дериватів і фразеологічних одиниць, асоціативних зв’язків слова ‘pivo’, способів вторинної номінації, виявлення етнокультурної атрибуції лексики і фразеології чеської мови із залученням паралелей з інших слов’янських мов. З такого погляду чеська лексика і фразеологія з компонентом ‘pivo’ ще не були предметом окремої студії. Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження становили праці провідних вітчизняних і зарубіжних мовознавців. Джерелами мовного матеріалу слугували етимологічні, тлумачні, діалектні, фразеологічні словники чеської, української, російської мов, етнографічні праці чеських учених, художні твори Я. Га- шека, К. Чапека та інших авторів, Чеський національний корпус. У сукупності лінгвістичних, історичних, етнографіч- них даних показано, з одного боку, як актуалізуються денотативні і конотативні компоненти значення інваріанта ‘pivo’ в лексиці і фразеології чеської мови, з іншого боку, як народна культура, зокрема побут, звичаї, фольклор, впливали на формування і розвиток мовних одиниць досліджуваної семантики та виступали засобом збереження і трансляції народної культури. Аналіз матеріалу показав, що побутова традиція використання пива, відома чеському етносу ще з язичницьких часів, спричинила виникнення лексики культурної семантики, самобутніх фразеологічних образів. Унаслідок проведеного дослідження ми доходимо висновку, що в чеській лінгвокультурі пиво – це суспільно-історичний феномен, завдяки якому сформувалися численні словесні образи національної мовної картини світу. Це поняття викристалізувалося в ідею піднесеного, урочистого, зручного, простого, комфортного, емоційно приємного, безтурботного приватного чи суспільного життя.