УСТАЛЕНІ ОДИНИЦІ В ТЕКСТАХ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ

Анотація

У статті йдеться про найбільш характерні для народної поезії стійкі за формою і змістом образні засоби – фразеологізми, семантико-синтаксичні паралелізми, усталені формули-кліше. З’ясовано, що вчені до сталих фольклорних одиниць відносять різні складники: традиційні епітети, порівняння, метафори, паралелізми, повтори, фразеологізми, усталені словесні комплекси, блоки, loci communes тощо. Ці засоби в структурі фольклорного тексту аналізували такі лінгвофольклористи, як А.П. Євгеньєва, Є.Б. Артеменко, І.Й. Оссовецький, О.Т. Хроленко, С.Я. Єр- моленко, Т.П. Беценко й ін. Усім конструкціям властива постійність, повторюваність, деякі специфічні способи граматичного оформлення, що дає підстави окремим дослідникам розглядати їх у складі фразелогізмів. Виникнення сталих виразів науковці пов’язують зі специфікою творення текстів народної поезії та усною формою їх функціонування.

Для уснопісенних творів характерні власне народні фразеологізми, які розуміємо в широкому плані (фразеологічні одиниці та паремії), що також мають постійний склад, неодноразово повторені та відтворені в пісенних творах, у багатьох випадках – національно-культурно марковані. Типова ознака поетичного тексту – використання семантико- синтаксичних паралелізмів, які асоціативно поєднують життя і почуття людини та стан природи, дії тварин, птахів, рослин тощо. Усталені формули-кліше – це постійні за мовним вираженням, відтворювані з незначними видозмінами словесні комплекси, вжиті для опису типових пісенних ситуацій. Зокрема, це традиційні зображення бою як оранки й засівання поля, як бенкету з пивом або вином, загибелі як одруження тощо. Вони є вузлами емоційно-образного змісту, тісно пов’язані з мелодикою тексту, особливостями його запам’ятовування та усного передавання.

Підтримуємо думку вчених про національну специфіку стійких образних одиниць, їх зв’язок із ментальністю етносу, мовною картиною світу.