ІДЕОГРАФІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕМ В ІДІОСТИЛІ А.П. СВИДНИЦЬКОГО

Анотація

У статті на матеріалі творів А.П. Свидницького розглянуто фраземи із соматичним компонентом на позначення процесів мовленнєвої та розумової діяльності, а також фізичного та психологічного стану людини.

Мова творів А.П. Свидницького насичена фразеологізмами (приказками, прислів’ями).

Визначено, що фразеологічний фонд творів А.П. Свидницького багатий і різноманітний, а основна функція вжи- тих фразеологічних одиниць із компонентом-соматизмом – це уточнення, деталізація зображуваних ознак.

У мові творів письменника такі абстрактні поняття, як горе, смуток, печаль ілюструються фраземами, образним центром яких є компоненти-соматизми сльози та очі, а ступені експресії чи гіперболізації вербалізуються дієсловами залитися, облитися, заплисти. Найбільшу фразеотвірну властивість має компонент-соматизм голова, який образно номінує здатність людини мислити, відображати і пізнавати об’єктивну дійсність; у семантичних структурах інших фразем образним ядром є асоціативні синоніми мозок, розум, ум. Різні вияви шкали емоції страху представлені фразе- мами, образний центр яких формують компоненти дух, душа, волосся, шкура, отже, образно закріплені словесні характеристики фізичного стану людини ґрунтуються і на абстрактній лексиці, і на соматизмах, які здатні якнайточніше передати фізичні відчуття людини.

Широке використання сталих сполук є свідченням високої художньої майстерності автора, досконалого знання ним літературної та народнорозмовної української мови, розуміння важливості фіксації мовного рівня сприйняття світу, генетично закодованого у свідомості або підсвідомості українського етносу.