НОМІНАЦІЇ ПРОЦЕСІВ ПРИГАДУВАННЯ ЗАСОБАМИ ГОВІРКОВОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Анотація

Актуальність обраної теми дослідження, зокрема необхідність аналізу семантичних рядів на позначення процесів пригадування, передусім пов’язана з потребою вивчення можливостей номінації пам’яті людини та пов’язаних із цим емоцій, актуалізованих у складі фразеологічних одиниць сучасного українського говіркового мов- лення.

У статті за допомогою семантичного та психолінгвістичного аналізів схарактеризовано можливості фразеологізмів у реалізації розуміння носіїв говірок процесів пам’яті людини, їх реальності та образності; зокрема визначено основи образності та метафоричності значень фразеологізмів на позначення процесів пригадування ‘пригадати’, ‘незмога пригадати’, ‘раптово пригадати’, а також ‘пам’ятати’, їх територіальне поширення. Матеріалом слугували фразеологічні словники українських говірок та опубліковані тексти зв’язного діалектного мовлення з різних територій України, а також записи автора з території подільських і суміжних говірок.

В аналізованих висловах смисловий центр – у сприйманні процесу довготривалого пригадування як монотонних, повторюваних і тривалих дій фізичної роботи: перебирати, довбати, гребати. Спостережено лексикографічне і психолінгвістичне відображення розуміння людини того, що для пригадування потрібно докласти чималих зусиль, на- пружити мозкову діяльність та ін. Вербальна комунікація підтверджує уявлення мовців про місце зберігання здобутої інформації (давно чи недавно) у голові, тому і наративи, і лексикографічні праці фіксують фразеологізми з образним конкретизатором голова. Частовживаними компонентами семантичних рядів аналізованих фразеологізмів є іменники розум, мисль, тямка, дієслова крутиться, вертиться, колотиться (на позначення незмоги пригадати), стукнуло, при- йшло, дійшло (на позначення раптового пригадування).